АНОНС: У Києві презентують факсимільну копію унікального львівського рукопису 1632 року

У Києві презентують факсимільне видання унікальної пам'ятки української релігійної книжкової культури — Архиєрейського Служебника і Требника Івана Боярського 1632 року.

Роботу над виданням розпочали ще 10 років тому. Як розповідає ініціатор проекту, Олег Іванусів, президент "Фундації Eнциклопедії України" (Торонто, Канада), дізнався про  існування рукопису та вирішив перевидати унікальну книгу. Він звернувся до Бібліотеки Вернадського, де зберігається пам’ятка і отримав професійне сканування пам’ятки.

"Були проблеми з тим, що рукопис писали рідким чорнилом по тонкому паперу і текст перебивався на зворотній бік сторінки. Деякі частини були пошкодженні, тому багато часу займала комп’ютерна реставрація сторінок — кожного слова і кожного зображення", — розповів Олег Іванусів.

Служебник правив Іван Боярський у Львові. Не ставши епископом, служебник перейшов у власність до Київського митрополита Петра (Могили). Нині Служебник зберігається в Інституті Рукопису Національної Бібліотеки України імені В. І. Вернадського у Києві.

 

Видання також містить дослідження  історії унікального львівського ілюстрованого рукописного кодексу з викладом відомостей про його замовника та аналізом мистецького оздоблення, підготоване Володимиром  Александровичем.

Видання має близько 400 сторінок А3 формату і видане накладом — 300 примірників. Проте купити видання буде неможливо, примірники передадуть у бібліотеки та наукові установи, де вивчають релігієзнавство.

На презентацію запрошені Блаженніший Святослав (Шевчук), Патріарх Київський та всієї Руси-України Філарет, Блаженніший Любомир (Гузар), Віце-прем’єр-міністр – Міністр культури В’ячеслав Кириленко, генеральний директор Національного Заповідника "Софія Київська" Неля Куковальська, посол Канади в Україні – Роман Ващук, та інші. Виступатиме гурт "Піккардійська Tерція".

Служебник  виданий Фундацією Енциклопедії України (ISBN-978-0-9699359-6-4)  завдяки тісній співпраці із Зіновієм Матчаком та Петром Климом.

28 травня, четвер 18.00

Місце: Собор Святої Софії, Національний заповідник "Софія Київська", Київ, вул. Володимирська, 24

Вхід вільний.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.