Спецпроект

У Софії Київській презентували факсимільну копію служебника Петра Могили

Виготовлений 1632 року у Львові Архиєрейський Служебник і Требник Івана Боярського потім перейшов у власність до Київського митрополита Петра Могили. Факсимільне видання книги, яку відновлювали протягом 10 років, отримають головні бібліотеки України.

28 травня у Софії Київській презентували факсимільне видання унікальної пам'ятки української релігійної книжкової культури — Архиєрейський Служебник і Требник Івана Боярського 1632 року.

Роботу над виданням розпочали ще 10 років тому. Як розповідає ініціатор проекту, Олег Іванусів, президент "Фундації Eнциклопедії України" (Торонто, Канада), дізнався про  існування рукопису та вирішив перевидати унікальну книгу. Він звернувся до Бібліотеки Вернадського, де зберігається пам’ятка і отримав професійне сканування пам’ятки.

"Були проблеми з тим, що рукопис писали рідким чорнилом по тонкому паперу і текст перебивався на зворотній бік сторінки. Деякі частини були пошкодженні, тому багато часу займала комп’ютерна реставрація сторінок — кожного слова і кожного зображення", — розповів Олег Іванусів.

Служебник правив Іван Боярський у Львові. Потім Служебник перейшов у власність до Київського митрополита Петра Могили. Нині оригінал книги зберігається в Інституті Рукопису Національної Бібліотеки України імені В. І. Вернадського у Києві.

 

Дослідження історії унікального львівського ілюстрованого рукописного кодексу з викладом відомостей про його замовника та аналізом мистецького оздоблення, опубліковане у книзі, провів Володимир  Александрович.

Глава Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав (Шевчук) подякував тим, хто зберіг і відтворив унікальну пам’ятку культури: "Сьогодні ми відкриваємо для науки та богослов’я літургійну спадщину Київської Церкви. Саме так, як зазначено у Служебнику і Требнику протягом століть звершувалася архієрейська літургія протягом століть". 

Книга має близько 400 сторінок А3 формату і видана накладом 300 примірників. Проте купити її буде неможливо, примірники передадуть у бібліотеки та наукові установи, де вивчають релігієзнавство.

Служебник  виданий Фундацією Енциклопедії України (ISBN-978-0-9699359-6-4)  завдяки тісній співпраці із Зіновієм Матчаком та Петром Климом.

На презентації виступили Олег Іванусів, президент Фундації Енциклопедії України (Торонто, Канада), Неля Куковальська, генеральний директор Національного заповідника "Софія Київська", Ігор Ліховий, перший заступник міністра культури України, Василь Німчук, завідувач відділу Інституту української мови, член-кореспондент НАН України, Ольга Іванова, к.і.н., старший науковий співробітник Інституту рукопису Національної бібліотеки ім. Вернадського.  

Під час заходу звучала музика у виконанні кафедрального хору "Благовіст" та капельної формації "Піккардійська терція".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.