За півроку в столиці перейменують 110 вулиць

Нові імена київська громада підбиратиме для 110 площ, вулиць та провулків. Такі дані моніторингу Українського інституту національної пам’яті.

На 24-ому році незалежності у Києві ще багато вулиць мають імена організаторів репресій: Дзержинського, Жданова, Калініна, Кіквідзе, Кірова, Строкача, Фадєєва, Щербакова, Камєнєва та ін.

Також давно чекає свого перейменування Ленінградська площа та ще чотири вулиці, названі на честь лідера більшовиків: Ілліча, Ульянова Володимира, Леніна та Ленінська.

Перелік топонімічних об’єктів м. Києва, які підлягають перейменуванню можна переглянути тут. Це дані моніторингу Українського інституту національної пам’яті, які можуть оновлюватися.


"Проблема не в ностальгічному небажанні розпрощатися з минулим, а в тому, що таким чином ми деформуємо свою сучасність і майбутнє. Діти із підручників історії знають про злочинну політику Леніна. Але для того, щоб отримати ці знання, вони йдуть до школи вулицею Леніна, минаючи пам’ятник Леніну.

Таким чином, ми виховуємо у молодому поколінні суспільну шизофренію та моральний релятивізм - злочини і злочинці не лише не засуджуються, їх продовжують возвеличувати," - пояснює голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.   


Згідно з законом "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" кожен громадянин може ініціювати перейменування топоніму.

Далі пропозиція розглядають на Комісії з питань перейменування і виносять на громадське обговорення. Так, кожен може на сайті Київської міської  держадміністрації проголосувати за нову назву вулиці.


Нині у процесі перейменування більше 40 вулиць. 9 червня комісія після громадського обговорення запропонувала Київраді розглянути питання про перейменування вулиці Марини Раскової, радянської льотчиці, співробітниці НКВД, у Дніпровському районі м. Києва на вулицю Євгена Сверстюка.

Український письменник та дисидент мешкав тут у будинку № 8 аж до своєї смерті 1 грудня 2014 року.


За останні півроку, ще до прийняття законів про декомунізацію, перейменували 11 вулиць. Вулиці Воровського, названій на честь російського революціонера-комуніста Вацлава Воровського, повернули історичну назву. Вона до 1919 року називалась Бульварно-Кудрявською. Вулицю Чекістів нарешті перейменували на честь Костя Гордієнка, кошового отамана Запорозької Січі.

Вулицю Димитрова змінили на вулицю Ділову, Іванова Андрія — на провулок Бутишев, Клименка — на Преображенську, Вулицям Смирнова-Ласточкіна та вулиці Фрунзе повернули історичні назви: Вознесенський узвіз та  Кирилівську відповідно.   


Відповідно до Закону, під перейменування підпадають імена (псевдоніми) осіб, які обіймали керівні посади у комуністичній партії (від секретаря райкому і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних республік, працівників органів держбезпеки.

На сайті УІНП розмістив методичні матеріали, інфографіки та роз’яснення щодо декомунізації в Україні. У розділі є інфографіка-роз’яснення та брошура, як перейменувати вулицю. Усі матеріли можна завантажити тут.  

21 травня вступили у дію декомунізаційні закони. Втілення їх у життя означає, що Україна нарешті безповоротно пориває з болючим радянським тоталітарним минулим. Мапа країни буде позбавлена тоталітарної символіки у назвах та пам’ятниках, а доступ до документів про репресії та злочини проти людства і людяності буде повністю відкрито.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.