До конкурсу проектів типового надгробка на похованнях загиблих в АТО запрошують усіх охочих

За понад рік проведення Антитерористичної операції на Донбасі офіційно загинуло більше, ніж 1,7 тисяч українських бійців. З метою увічнення їх пам’яті оголосили конкурс проектів типового надгробка на похованнях загиблих (померлих) учасників АТО згідно української військової традиції.

"Сьогодні в Україні війна з агресором, щодня в боях з окупантами гинуть українські воїни. Практично в кожному великому місті на цивільному кладовищі з’явився сектор військових поховань. Важливо, аби військові могили вирізнялись серед масиву цивільних поховань.

Це загальносвітова практика: загиблих у боях за Батьківщину ховають та шанують як національних героїв. У США, Польщі, Бельгії, Німеччині чи Туреччині пам'ятники на могилах військових є типовими і підкреслюють повагу держави і громадян до кожного, хто віддав своє життя за рідну країну - чи водій армійського бензовозу, чи командир бригади - пам'ятник однаковий для всіх, бо загинули за одну справу", - пояснює співробітник Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд.

У відкритому всеукраїнському конкурсі без будь-яких професійних обмежень можуть брати участь приватні особи, авторські колективи, об’єднання скульпторів та архітекторів.

Український інститут національної пам’яті приймає ескізні проекти для участі у конкурсі у визначений відповідним наказом термін за адресою: 01021, м. Київ, вул. Липська, 16. Конкурс триває до 10 серпня. Деталі та положення про конкурс розміщено на сайті УІНП.

Переможців конкурсу визначатимуть у двох номінаціях: за найкращу ідею ескізу типового надгробка на похованнях загиблих в АТО та найкращу ідею надмогильного напису на ньому. Пізніше найкращі проекти будуть реалізовані.

Організатор конкурсу: Український інститут національної пам’яті.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.