Спецпроект

In memoriam: Жнива. Скорбота. Конквест

3 серпня 2015 року відійшов у вічність історик та письменник Роберт Конквест. Народжений 98 років тому, 15 липня 1917 року у Великій Британії, він став одним з найвідоміших вчених у західному світі, який займався вивченням сталінського тоталітарного режиму.

Світове визнання йому принесли книги "Великий терор: сталінські чистки 30-х" (1968) та "Жнива скорботи: радянська колективізація та терор голодом" (1986).

Доля Роберта Конквеста склалася дивовижно. Зростаючи у Великій Британії в родині бізнесмена, отримуючи освіту в коледжі університету Гренобля та Оксфорді, Конквест вступив до Комуністичної партії та здійснив перший візит до СРСР у 1937 року.

У роки Другої світової війни Конквест працював в Болгарії в якості розвідника, а після – залишився на дипломатичній службі у британському посольстві в Софії.

Перебування у цій країні дозволило Конквесту переосмислити свої погляди і оцінити справжню сутність радянського режиму. Тоді ж він різко засудив західних інтелектуалів, що захоплювалися соціалістичними експериментами в СРСР.

  Роберт Конквест. Фото Charles Hopkinson

Наприкінці 1940-х років Конквест повернувся до Лондона, де перебував на державній службі. У середині 1980-х років він переїхав до США, де вдало поєднував наукову та літературну діяльність. Загалом вчений став автором понад двадцяти наукових праць з історії СРСР. 

 "Жнива скорботи"

Найбільш масштабним дослідницьким проектом його життя стало вивчення комуністичного терору в Україні. На основі величезного масиву документів (архівних, свідчень очевидців, публікацій у пресі, як радянській, так і іноземній) Конквест довів штучність та умисність Голодомору 1932 – 1933 років і прямо назвав політику радянського керівництва по відношенню до населення України геноцидом.

Роберт Конквест був нагороджений орденом Британської імперії, президентською медаллю Свободи (найвища нагорода для цивільних осіб у США), національною премією імені Тараса Шевченка та орденом Ярослава Мудрого за вивчення проблематики Голодомору.

Джерело: Сайт Українського інституту національної пам'яті

Дивіться також:

Нестор-літописець Голодомору

Як Голодомор змінив життя українців

Павуки, очерет і лелеки. Що їли під час Голодомору

Доброчинці. Ці люди допомогли іншим урятуватися від голоду

Історія журналіста, який уперше розповів про Голодомор

"Чорні дошки" - економічний спосіб знищення українців. СПИСОК

Голод в СРСР. Уривок із книги Тимоті Снайдера "Криваві землі"

Преса УРСР 1932-33 років: "Нові ресторани у Харкові!". ФОТО

Голодомор був геноцидом. Так вважав автор терміну "геноцид"

Сталін як Путін. Голодомор – реакція на мільйонний селянський "Майдан" початку 1930-х

В Росії книги про Голодомор прирівнюються до тероризму. СПИСОК

Читачі ІП розповідають, як їхні родини вижили в голод

Австралійські українці у В’єтнамській війні

Народились у Німеччині, жили в Австралії, воювали у В’єтнамі на боці США. Матеріали австралійського національного архіву, реєстр ветеранів, журнали бойових дій розкривають крихти інформації про покоління українських мігрантів, яке було створене однією війною та потрапило на іншу.

"Пам’ять може зробити нас людьми, які змінять Україну", - Максим Остапенко

Інтерв’ю з директором "Києво-Печерської лаври" для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Мене 2-річну витягнули з-під мертвої мами". Радіо Свобода побувало в селі Угли, що пережило Волинську трагедію

Сарни ‒ Український інститут національної памʼяті отримав звернення від польської громадянки Кароліни Романовської щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків членів її родини, яких убили 12 травня 1943 року. УІНП погодив ці пошукові роботи в селі Угли Рівненської області на 2025 рік. Радіо Свобода поїхало в село Угли, що у Сарненському районі Рівненщини, щоб дізнатися, що там нагадує про трагедію 81-річної давнини? Що залишилося у пам'яті місцевих жителів про ті страшні часи в роки Другої світової війни?

Осип Тюшка. 40 років поряд зі Степаном Бандерою

Він був одним із найближчих друзів Степана Бандери. Вони потоваришували ще під час навчання у Стрийській гімназії. Разом входили до керівних ланок у Пласті й ОУН, мали близькі ідейні переконання й погляди на національно-визвольних рух, одночасно відбували ув'язнення в гітлерівському концтаборі Заксенхаузен, спільно розбудовували структуру ОУН революційної після Другої світової війни і були об'єктами оперативних розробок кдб. Тільки роль і місце у тих чекістських планах і заходах для кожного відводилися різні.