АНОНС: 100-річчя першої депортації українців згадають 19 вересня в Києві

Пам’ятна Академія вшанує 800 тисяч українців, депортованих з Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини у ХХ столітті.

У період Першої світової війни уряд царської Росії насильно вивіз із Холмщини і Підляшшя вглиб Росії понад 300 тисяч українців.

Під час Другої світової війни польський Комітет національного визволення разом з урядом Української РСР депортував із Холмщини, Підляшшя, Надсяння, Лемківщини в УРСР близько 500 тисяч українців.

На вшанування цих трагічних подій Київське ветеранське правозахисне товариство депортованих українців "Холмщина" імені Михайла Грушевського, Український інститут національної пам’яті та Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського проведуть Пам’ятну Академію.

В Академії візьмуть участь представники товариств депортованих українців з різних регіонів України та науковці.

Український інститут національної пам’яті представлятиме заступник Голови Володимир Тиліщак. Також зголосилися взяти участь відомі дослідники історії України, автори публікацій з питань української історії, польсько-українських взаємин та депортацій етнічних українців, рецензенти трьохтомника "Від депортації до депортації", зокрема: Борисенко В., Жалоба І., Євтух В., Кульчицький С., Макар Ю., Михайлина Л., Перга Ю., Сергійчук В., Сорока М., Шаповал Ю.

В програмі Пам’ятної Академії:

- Молебен на вшанування памяті жертв депортацій;

- Презентація 3-томного видання "Від депортації до депортації";

- Виступи депортованих, їх нащадків та науковців;

- Концерт за участю камерного ансамбля "Артехатта" під керівництвом Мирослави Которович, доньки депортованого Богодара Которовича, видатного українського скрипаля та Заслуженого артиста України Івана Дерди, який виконує холмські народні пісні.

19 вересня 2015 року, 11:00

Місце: актова зала Історико-меморіального музею Михайла Грушевського (м. Київ, вул.Паньківська, 9, станція метро "Університет").

З питань акредитації журналістів просимо звертатись до Степана Романюка, Голови Київського товариства "Холмщина": тел. (044) 483-23-74, (050) 357-82-63.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.