АНОНС: Провідний американський україніст прочитає в Києві лекцію про Голодомор і Голокост

23 вересня професор української та євразійської історії Марк фон Гаген прочитає в Києві лекцію "Голодомор і Голокост як найвищі стадії колоніалізму".

Марк фон Гаген (1954 р.н.)  - визнаний фахівець у галузі україністики, досліджень націоналізму, імперіалізму і колоніалізму. Працює професором української та євразійської історії в Університеті штату Аризона (США).

Також є деканом філософського факультету Українського вільного універистету в Мюнхені, ФРН (2013 - теперішній час). Входить до виданичої ради журналів Ab Imperio та Критика

Викладав у Стенфордському, Єльському, Колумбійському університетах, у Вільному університеті Берліна, Вищій школі соціальних наук у Парижі.

Асоційований директор, директор Інституту Гаррімана (1989-2001), один із ініціаторів становлення та розвитку в університеті українських досліджень у галузі гуманітарних та суспільних наук.

Голова Міжнародної асоціації україністів (2002-2005). Президент Асоціації слов'янських, східноєвропейських та євразійських досліджень (2009).

Автор книги "Солдати в диктатурі пролетаріату: Червона армія і Радянська соціалістична держава, 1917 - 1930" (Soldiers in the Proletarian Dictatorship: The Red Army and the Soviet Socialist State, 1917-1930 (Cornell, 1990). Співредактор низки інших видань з історії України, української ідентичності, Російської та Австрійської імперій тощо. 

 



Лекція "Голодомор і Голокост як найвищі стадії колоніалізму" 

Середа, 23 вересня, 14:00  

Місце: конференц-зал (ауд. 617) Інституту історії НАН України (м. Київ, вул. М. Грушевського, 4)

Організатори: Український центр досліджень Голодомору та Інститут історії НАН України.

Вхід вільний

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.