В замку на Тернопільщині реконструюють битву з турками 1676 року

У селі Підзамочок (Тернопільська область) розпочався фестиваль "Свято в старому замку".

Про це повідомляє Укрінформ.

Подія відбувається під стінами місцевого ранньомодерного замку, одного з найстаріших в області.

"Вирішили організувати тут свято, щоб привернути увагу громадськості до збереження та відновлення пам’яток історії та культури", - зазначив генеральний директор національного заповідника "Замки Тернопілля" Анатолій Маціпура.

У програмі свята – реконструкція бою захисників замку із турецько-татарським військом 1676 року, лицарські бої, стрільба з лука, майстер-клас з ковальства, "середньовічне дефіле" на мурах старої фортеці.

 В'їзна брама замку

На Тернопільщині нараховується найбільше в Україні замків, фортець та залишків фортифікаційних споруд – 33.

11 із них входять у національний заповідник "Замки Тернопілля".

Замок у Підзамочку споруджений на початку XVII сторіччя на кошти тогочасного власника міста Бучач Яна Бучацького. Розташований на стрімкому лівому березі річки Стрипа, на північ від Бучача.

 Підзамочок

Оборонний комплекс чотирикутний у плані, при ньому було збудовано двоповерховий палац, обмежений п'ятикутними баштами.

В 1676 році замок зруйнувало турецько-татарське військо, під час походу з Кам'янецького еялету на Львів. Відтоді його не використовували як фортифікаційну споруду. У XIX сторіччі частково розібраний на будівельний матеріал.

Всі фото: wikipedia.org

Донині збереглися високі мури, масивна арка південного в'їзду; залишки веж, земельного валу, приміщень. Пам'ятка архітектури національного значення.

ТАКОЖ: Замки і храми Західної України з повітря. Фантастичні ФОТО

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.