Влада польського Щецина не чіпатиме пам'ятник Червоній армії

Влада Щецина (Польща) демонтує пам'ятник Червоній армії в центрі міста тільки після того, коли вирішить, чим його замінити.

Про це повідомляє Радіо Польща з посиланням на прес-секретаря міської ради Щецина.

"Нас не треба переконувати в необхідності демонтувати пам'ятник радянській армії, - наголосив речник міської влади. - Ми і так збираємося це зробити".

Із закликом демонтувати меморіал "Пам'ятник подяки Червоній армії", що стоїть у центрі Щецина, до влади міста звернувся Інститут національної пам'яті Польщі.

Фото: Kapitel/wikimedia

Прес-секретар міськради уточнив, що до прибирання радянського меморіалу треба підходити комплексно.

"Обеліск стоїть в самому центрі міста, на одній із головних вулиць, - зазначив він. - Ми не можемо просто взяти і прибрати його. Місто має намір провести конкурс серед архітекторів, щоб вирішити, як це місце буде виглядати потім. Тільки після цього пам'ятник можна буде демонтувати".

Речник додав, що в 2015 році цього точно не відбудеться.

Нагадаємо, що Інститут національної пам'яті Польщі протягом довгого часу закликає владу польських міст демонтувати пам'ятники часів комунізму. 6 жовтня з таким закликом інститут звернувся до влади Щецина.

Щецин - столиця Західно-Поморського воєводства, розташований на північно-західному кордоні Польщі. У квітні 1945 року місто було взяте військами 2-го Білоруського фронту в ході Штеттинської операції.

Рішенням Потсдамської конференції 1945 року тодішній німецький Штеттин із регіоном був переданий Польщі, в обмін на Західні Україну й Білорусь. Сюди, зокрема, переселяли українців в ході операції "Вісла" та інших депортацій, здійснюваних урядом соціалістичної Польщі.

Кілька тижнів тому в польському місті Пененжно було демонтовано пам'ятник радянському генералу українського походження Івану Черняхівському. Пененжно - колишній німецький Мельзак, Черняхівський загинув тут у лютому 1945 року під час боїв за територію Східної Прусії. Після війни Східна Прусія була поділена між Польщею та СРСР.

В Україні імена, пов'язані з вигнанням нацистів з території України, не підпадають під дію законів про декомунізацію.

Також:

У Варшаві демонтували пам'ятник Червоній армії. ФОТО

В Ізраїлі відкрили пам'ятник Червоній армії. ФОТО

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.