Влада польського Щецина не чіпатиме пам'ятник Червоній армії

Влада Щецина (Польща) демонтує пам'ятник Червоній армії в центрі міста тільки після того, коли вирішить, чим його замінити.

Про це повідомляє Радіо Польща з посиланням на прес-секретаря міської ради Щецина.

"Нас не треба переконувати в необхідності демонтувати пам'ятник радянській армії, - наголосив речник міської влади. - Ми і так збираємося це зробити".

Із закликом демонтувати меморіал "Пам'ятник подяки Червоній армії", що стоїть у центрі Щецина, до влади міста звернувся Інститут національної пам'яті Польщі.

Фото: Kapitel/wikimedia

Прес-секретар міськради уточнив, що до прибирання радянського меморіалу треба підходити комплексно.

"Обеліск стоїть в самому центрі міста, на одній із головних вулиць, - зазначив він. - Ми не можемо просто взяти і прибрати його. Місто має намір провести конкурс серед архітекторів, щоб вирішити, як це місце буде виглядати потім. Тільки після цього пам'ятник можна буде демонтувати".

Речник додав, що в 2015 році цього точно не відбудеться.

Нагадаємо, що Інститут національної пам'яті Польщі протягом довгого часу закликає владу польських міст демонтувати пам'ятники часів комунізму. 6 жовтня з таким закликом інститут звернувся до влади Щецина.

Щецин - столиця Західно-Поморського воєводства, розташований на північно-західному кордоні Польщі. У квітні 1945 року місто було взяте військами 2-го Білоруського фронту в ході Штеттинської операції.

Рішенням Потсдамської конференції 1945 року тодішній німецький Штеттин із регіоном був переданий Польщі, в обмін на Західні Україну й Білорусь. Сюди, зокрема, переселяли українців в ході операції "Вісла" та інших депортацій, здійснюваних урядом соціалістичної Польщі.

Кілька тижнів тому в польському місті Пененжно було демонтовано пам'ятник радянському генералу українського походження Івану Черняхівському. Пененжно - колишній німецький Мельзак, Черняхівський загинув тут у лютому 1945 року під час боїв за територію Східної Прусії. Після війни Східна Прусія була поділена між Польщею та СРСР.

В Україні імена, пов'язані з вигнанням нацистів з території України, не підпадають під дію законів про декомунізацію.

Також:

У Варшаві демонтували пам'ятник Червоній армії. ФОТО

В Ізраїлі відкрили пам'ятник Червоній армії. ФОТО

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.