В Одесі показують реконструкцію одягу та зброї козаків. ФОТО

В Одеському художньому салоні (вул. Катерининська, 18) відкрилася виставка графіки "Козацька слава". Показують, яка виглядав одяг та спорядження українських козаків 16-18 сторіч.

На виставці представлені роботи дослідника історичного одягу, ілюстратора військово-історичних видань, реконструктора Сергія Шаменкова.

Про це у своєму Facebook написала представник громадського руху "Не будь байдужим" Оксана Левкова.

За її словами, одесити мають змогу побачити наукову графічну реконструкцію, на якій представлено еволюцію козацького одягу та спорядження українських козаків XVI-XVIII ст.

 

На полотнах - козаки різних періодів, вперше представлено реконструкції козаків Чорноморського війська, які брали штурмом місто Хаджибей, що його згодом було перейменовано на Одесу.

 

"Протидія шароварщині - достовірна демонстрація козаччини справжніми та глибокими дослідниками, які одночасно є художниками та реконструкторами", - наголосила Левкова.

 

Виставка присвячена 226-й річниці штурма Хаджибею, а також козацькому святу Покрови Святої Богородиці, покровительці козацтва. На Покрову (14 жовтня) припадають свята УПА і сучасних Збройних сил.

 

На виставці представлено 30 робіт, які будуть цікавими для кожного, хто захоплюється історичним козацьким одягом та історією Одеси.

 Всі фото: Оксана Левкова

Сергій Шаменков закінчив Одеське художнє училище ім. Грекова та Львівську Академію мистецтв. Займається скульптурою малих форм, науково-історичною реконструкцією одягу. Автор багатьох статей, книг, графічних та матеріальних реконструкцій на тему військового костюму від античності до ХХ ст. Учасник кількох військово-історичних груп.

Нагадаємо, до XIX-го сторіччя на місці нинішньої Одеси існувало поселення Хаджибей (Качібей) і османська фортеця. У 1789 році козацькі полки під проводом Хосе де Рібаса першими видерлися на стіни фортеці, захопивши Хаджибей.

Дивіться також: В Одесі вшанували перемогу козаків у бою на Пересипу

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.