Спецпроект

Відкривається міжнародна програма з досліджень Голодомору

Український центр досліджень Голодомору, Інститут історії України НАН України, Holodomor Reseаrch and Education Consortium (КІУС, Канада) започатковують постійно діючу програму "Seminarium".

Про це ІП повідомили організатори програми.

На Facebook Інституту історії України НАНУ висловлюється сподівання, що "Seminarium" стане творчою майстернею для студентів, аспірантів і молодих науковців, котрі "прагнуть нового знання у царині студій з Голодомору/геноциду та свідомі потреби постійного професійного й особистісного зростання".

Відкриття програми розпочнеться з дискусії "Осмислюючи "Жнива скорботи" Роберта Конквеста 29 років потому…".

Питання дискусії:

- Як з часу виходу книжки Роберта Конквеста змінились наші знання і уявлення про сталінську політику творення голоду?
- Як/чи відкриття радянських архівів допомогло глибшому осмисленню обставин виникнення, перебігу та наслідків Голодомору?
- Як/чи може академічне знання протистояти політизованим тлумаченням історії Великого Голоду 1932-1933 рр.?
- Чи спроможні "постсовєтські суспільства" долати історичні/колективні травми? Чи існують спеціальні "рецепти лікування" таких травм?

Час і місце: четвер, 15 жовтня 2015 р., 14:30. Київ, вул. Грушевського, 4, конференц-зала, аудиторія 615 (6-й поверх).

Запрошені експерти:
- Френк Сисин (Науково-дослідний і освітній центр вивчення Голодомору, Канадський інститут українських студій),
- Станіслав Кульчицький (Інститут історії України НАНУ),
- Андреа Граціозі (Університет Наполі, Італійське агентство з оцінки університетів і досліджень),
- Олександр Гладун, Наталія Левчук (Інститут демографії НАНУ),
- Геннадій Єфіменко (Інститут історії України НАНУ).

Партнери:
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет
- Національний університет "Києво-Могилянська академія", кафедра історії
- Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", кафедра історії
- Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського, Навчально-науковий інститут історії та права
- Рівненський державний гуманітарний університет, кафедра політичних наук
- Національний музей історії України у Другій світовій війні.

Роберт Конквест (1917-2015) – британський дипломат, історик і письменник, автор книг "Великий терор. Сталінські чистки тридцятих років" (1968), "Жнива скорботи: совєтська колективізація і терор голодом" (1986), людина, яка досягла життєвого успіху і справила вплив на концептуальне осмислення реальностей тоталітаризму і комунізму

Вхід вільний.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.