Спецпроект

Відкривається міжнародна програма з досліджень Голодомору

Український центр досліджень Голодомору, Інститут історії України НАН України, Holodomor Reseаrch and Education Consortium (КІУС, Канада) започатковують постійно діючу програму "Seminarium".

Про це ІП повідомили організатори програми.

На Facebook Інституту історії України НАНУ висловлюється сподівання, що "Seminarium" стане творчою майстернею для студентів, аспірантів і молодих науковців, котрі "прагнуть нового знання у царині студій з Голодомору/геноциду та свідомі потреби постійного професійного й особистісного зростання".

Відкриття програми розпочнеться з дискусії "Осмислюючи "Жнива скорботи" Роберта Конквеста 29 років потому…".

Питання дискусії:

- Як з часу виходу книжки Роберта Конквеста змінились наші знання і уявлення про сталінську політику творення голоду?
- Як/чи відкриття радянських архівів допомогло глибшому осмисленню обставин виникнення, перебігу та наслідків Голодомору?
- Як/чи може академічне знання протистояти політизованим тлумаченням історії Великого Голоду 1932-1933 рр.?
- Чи спроможні "постсовєтські суспільства" долати історичні/колективні травми? Чи існують спеціальні "рецепти лікування" таких травм?

Час і місце: четвер, 15 жовтня 2015 р., 14:30. Київ, вул. Грушевського, 4, конференц-зала, аудиторія 615 (6-й поверх).

Запрошені експерти:
- Френк Сисин (Науково-дослідний і освітній центр вивчення Голодомору, Канадський інститут українських студій),
- Станіслав Кульчицький (Інститут історії України НАНУ),
- Андреа Граціозі (Університет Наполі, Італійське агентство з оцінки університетів і досліджень),
- Олександр Гладун, Наталія Левчук (Інститут демографії НАНУ),
- Геннадій Єфіменко (Інститут історії України НАНУ).

Партнери:
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка, історичний факультет
- Національний університет "Києво-Могилянська академія", кафедра історії
- Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут", кафедра історії
- Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського, Навчально-науковий інститут історії та права
- Рівненський державний гуманітарний університет, кафедра політичних наук
- Національний музей історії України у Другій світовій війні.

Роберт Конквест (1917-2015) – британський дипломат, історик і письменник, автор книг "Великий терор. Сталінські чистки тридцятих років" (1968), "Жнива скорботи: совєтська колективізація і терор голодом" (1986), людина, яка досягла життєвого успіху і справила вплив на концептуальне осмислення реальностей тоталітаризму і комунізму

Вхід вільний.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.