ЗНОВУ ЗНАЙДЕНО РУЇНИ СОДОМУ

Археологічна експедиція Університету Трійці (США) знайшла на східному узбережжі річки Йордан руїни стародавнього міста Содом. Згідно зі Старим Заповітом, Содом і Гоморра були знищені Богом "вогняним дощем" за неправедний суд, жадібність і ледарство.

Про це повідомляє Christian Today з посиланням на Popular Archeology.

Згідно з написаним у Біблії, Содом і Гоморра були знищені Богом після того, як у них не знайшлося людей, котрі вели би "правдений" (за Старим Завітом) спосіб життя.

За словами професора християнського Університету Трійці на Південному Заходіі (Нью-Мексико, США) Стіва Коллінза, руїни Содому були знайдені після 10 років розкопок, які є частиною археологічного проекту розкопок у Талль ель-Хаммам (Йорданія).

"Експедиція знайшла стародавні монументальні споруди і артефакти, які вказують на існування величезного міста-держави часів Мідної доби, яке домінувало в південній частині Йорданської долини навіть тоді, коли більшість інших великих міст "Святої Землі" були покинуті або в занепаді", - зазначив Коллінз.

Він підкреслив, що "археологічна карта" тогочасного регіону була фактично біла, а знайдене місто - невідоме науковцям до теперішніх знахідок.

У порівнянні з залишками поруч розташованих стародавніх міст археологічна знахідка "є найкращим кандидатом на загублене місто Содом, яке, за Біблією, було знищене Богом у вогняному катаклізмі", наголосив археолог.

"Талль ел-Хаммам відповідає практично кожному критерію на визначення Содому, який вимагає текст [Біблії]", - сказав Коллінз.

У 2010 році повідомлялося про спільну йордансько-російську експедицію з пошуків Содому й Гоморри в регіоні Баб ед-Дра (Йорданія).У 2000 році повідомлялося, що британська експедиція знайшла руїни Содому й Гоморри на дні Мертвого моря.

Згідно з Біблією, за часів Авраама Содом був квітучим і багатим містом, але, оскільки жителі "були дуже злі та грішні" (Бут. 13:13), то "Господь зіслав на Содом та Гомору дощ із сірки й вогню Господнього з неба, і винищив ті міста й усю долину та й усіх мешканців цих міст із тим, що росло на землі" (Бут. 19: 24-25).

Біблія оповідає про загибель не двох, а чотирьох з п'яти міст, що розташовувалися в районі Мертвого моря в кінці XVIII століття до нашої ери, нагадує "Католицький оглядач".

П'ять міст-держав Содом, Гоморра, Адма, Севоїм і Бела (Сигор) утворювали коаліцію, яка перебувала під владою союзу чотирьох царів Месопотамії, які жорстоко карали своїх васалів за несплату данини.

У Торі сказано, що гріх Содому і Гомори полягав у тому, що вони морили своїх злиденних підданих голодом, вершили неправедний суд і відмовляли подорожнім в гостинності.

Про це ж ідеться у пророка Єзекиїла: "Ось який був злочин Содому, сестри твоєї: гординя, ненажерливість, безжурне ледарство. Такі були її злочини та її дочок. Бідному й злиденному вони не помагали" (16:49).

У Біблії говориться про те, що гнів Господній був викликаний гріхами жителів цих міст. Бог оголосив Аврааму, що Содом буде знищений, а після молитви Авраама пообіцяв не знищувати міст, якщо в них знайдеться десять праведників. Праведників не знайшлося, і після порятунку родини праведного Лота міста були знищені вогнем з неба.

Вираз "содом" ("Содом і Гомора") сьогодні алегорично означає розпусту.

На початку 1920-х років відомий археолог Нельсон Глюк виявив сліди стародавньої дороги, що зв'язувала Месопотамію і Мертве море. Потім згадка про цю дорогу була знайдена в текстах глиняних табличок з Марі.

Вперше припущення про "спадщину" біблійного Содому було висловлено про знахідку в містечку Баб-ед-Дра (Bab edh-Dhra). У 1960 році на південь від Баб-ед-Дра археологи знайшли стародавнє кладовище, що складається з півмільйона могил. Ця знахідка дозволила зробити висновок про розташування поблизу міста з високорозвиненою культурою.

Знайдені в окрузі 3 мільйони глиняних черепків давнього посуду із залишками пшениці, жита, фініків, слив, персиків, винограду, інжиру, фісташок, мигдалю, оливок та інших плодів дозволили визначити, що в бронзовому столітті в цих місцях був справжній "райський сад" (так описувався Содом у Біблії).

Ще один доказ, що виявлені міста є тими самими, про які говорить Біблія, дослідники побачили в середньовічній мозаїці, виявленій в 1896 році при будівництві на руїнах старої візантійської церкви грецького православного монастиря святого Георгія, розташованого в місті Мадаба в Йорданії.

Мозаїка, відома як "карта з Мадаби", являє собою викладену з мільйонів кольорових камінців гігантську карту Святої землі площею 93 квадратних метра. До наших днів збереглося 25% цієї мозаїки, але серед іншого на ній зображене і якесь місто, під яким стоїть підпис: "Бела, вона ж Сигор". Місцезнаходження Бели на карті точно збігається з Сафі - одним з п'яти виявлених у районі Мертвого моря загиблих міст.

Гіпотеза про те, що Содом і Гоморра існували не на західному (ізраїльському), а на східному (йорданському) узбережжі Мертвого моря, була висунута американськими вченими в 1990-х роках.

З приводу причин загибелі міст вчені в різний час висували різні версії - від землетрусу до падіння великого метеорита.

Інші матеріали за темою "Археологія"

Інші матеріали за темою "Мідна доба"

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.