ДЛЯ АРМІЙЦІВ СТВОРИЛИ ІСТОРИЧНИЙ ЛЕКТОРІЙ

Для бійців Збройних сил та інших військовослужбовців створено проект лекцій "Історія для воїна".

Йдеться насамперед про військових, які беруть участь у АТО, повідомляється на сторінці проекту у Facebook.

В першу чергу це лекторій для підтримки бойового духу солдатів, надання сприятливої мотивації і досвіду минулого, зв'язку з ним, зазначають організатори.

"Учасники проекту – це історики, які бажають внести свою професійну лепту у побудову сильного українського війська, - повідомляє сторінка проекту. - Робити це збираємось, читаючи лекції з історії України, таким чином піднімаючи рівень історичних знань бійців та бойовий дух".

Перші лекції пройдуть у Головному військовому клінічному госпіталі для поранених бійців АТО.

Істориків - як науковців, так і студентів - запрошують долучитись до спільної справи та побудови сильного українського війська.

Для участі у проекті потрібно обрати найбільш цікаву для себе тему та підготувати за нею лекцію, бажано - з іноваційністю в методології викладання.

Щоб долучитися до проекту, потенційні лектори мають заповнити форму.

Підтримку проекту надає Український інститут національної пам'яті та історичний факультет КНУ ім. Шевченка.

Щоб уточнити деталі, пишіть oleh.hl9@gmail.com, maryna.mirzaeva@gmail.com.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.