Архітектор придумав дитячий конструктор замків України. ФОТО

Архітектор зі Славути (Хмельницька область) В'ячеслав Соколовський планує запустити серію дитячих конструкторів, які дозволять збирати моделі основних замків України.

Про це він написав у Facebook-групі Архітектура України.

"Декілька років виношував ідею всіляких дерев'яних архітектурних "конструкторів" для дітей", - зазначив Соколовський, вивісивши фотографії "пробного набору "Луцький замок".

За словами архітектора, конструкторський набір вміщається у дерев'яній скринці розміром 45*30*15 сантиметрів.

 

"Окремо будуть скомплектовані набори В'їзної вежі (Луцьк), башти Острога, набір Хотинського замку, - розповів він. - Ідея така: маючи, наприклад, комплекти "Луцьк" і "Хотин", можна буде побудувати і "Меджибіж", і "Камянець-Подільський".

 

До набору буде додана інструкція і словничок архітектурних термінів, "все лиш на папері, жодних дисків, флешок".

 

Планується комерційне використання ідеї, наразі ініціатори налагоджують виробництво.

 

Соколовський додав, що в майбутньому планується запуск ще складніших комплектів - з круглими в плані вежами і конусним дахом. В результаті дитина отримає матеріали для збирання фактично всіх відомих замків України.

ТАКОЖ:

Замки та фортеці України з висоти. ФОТО

Інші матеріали за темою "Архітектура"

Інші матеріали за темою "Замки"

Інші матеріали за темою "Діти"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.