Продано фотографію айсберга, який потопив "Титанік". ФОТО

Фотографія айсбергу, який, за припущеннями, став причиною катастрофи "Титаніку", була продана на аукціоні у Британії за 21 тисячу фунтів (737 тисяч грн).

Про це повідомляє SkyNews.

Знімок зроблено вранці 15 квітня 1912 року, через кілька годин після зіткнення величезного пасажирського пароплава з айсбергом, внаслідок якого загинули більше 1,5 тисячі людей.

Понад 700 пасажирів вижили, встигнувши пересісти у рятувальні шлюпки.

Фото: Aldridge & Son

Організатори аукціону Henry Aldridge & Son стверджують, що автором фотографії є головний стюард пароплаву "Принц Адальберт".

Галета з продовольчого запасу рятувальної шлюпки була продана за 15 тисяч фунтів (527 тисяч грн).

Рятувальне печиво за 15 тис. фунтів

Також було продано "вдячний кубок", який майбутня соціалістка Марґарет Браун, що вижила в катастрофі, вручила капітану корабля "Карпатія" Артуру Рострону.

За срібну чашу правили 50 тисяч фунтів, а невідомі поціновувачі історії "Титаніка" виклали за неї 130 тисяч (4,6 млн грн).

26 травня 1912 року. Марґарет Браун вручає кубок капітану "Карпатії"

Кубок з "Карпатії", яка першою прийшла на допомогу пасажирам у рятувальних шлюпках, став третім за вартістю предметом з "Титаніка", проданим на аукціоні.

На першому місці - продана у 2013 році за 900 тисяч фунтів (31,6 млн грн) скрипка. На другому - величезний план "Титаніка" з документів слідчої комісії, проданий у 2011 році за 220 тисяч фунтів (7,7 млн грн).

Скрипка з "Титаніка"

У 2011 році напередодні 100-річчя катастрофи було влаштовано великий розпродаж пов'язаних з історичною подією артефактів (дивіться ФОТО).

У квітні 2012 року в Белфасті відкрито величезний Музей "Титаніка" у вигляді айсберга.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.