АНОНС: виставка про боротьбу еміграції за незалежність

У читальному залі Центрального державного архіву зарубіжної україніки 28 жовтня відбудеться відкриття виставки "Громадсько-політичні організації української еміграції у боротьбі за незалежність".

Документи виставки висвітлюють діяльність громадсько-політичних організацій української еміграції в США та Канаді, спрямовану на здобуття Україною незалежності.

 

На виставці презентуватимуться документи:

- Організації державного відродження України;

- Українського національного об’єднання Канади;

- Української січової громади;

- Українського визвольного фонду в Канаді;

- Українського конгресового комітету Америки;

- Комітету українців Канади;

- Світової координаційної ради ідеологічно споріднених націоналістичних організацій;

- Світового конгресу вільних українців.

Основними завданнями, що ставили перед собою ці організації, були ідеологічна та фінансова підтримка визвольного руху на рідних землях, сприяння патріотичному вихованню української молоді за кордоном, об’єднання українських громадсько-політичних сил у США та Канаді незалежно від їх політичних уподобань.

Гості виставки зможуть прослідкувати еволюцію боротьби за незалежність України, починаючи з 30-х років XX сторіччя до досягнення цієї мети у 1991 р.

Виставка відкриється 28 жовтня 2015 р. о 14-00 і триватиме до 13 листопада 2015 р.

Місце: Центральний державний архів зарубіжної україніки (вул. Солом’янська, 3)

Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.