До 150-річчя Шептицького - конференція про співпрацю влади, церкви і суспільства

На вшанування 150-ліття з дня народження митрополита УГКЦ Андрея Шептицького (1865-1944) в Києві відбудеться конференція "Як будувати рідну хату" - погляд з ХХІ сторіччя".

Про це ІП повідомили організатори заходу.

Під час круглого столу під час конференції говоритимуть про те, як мають співпраціювати церква, влада і громадянське суспільство задля побудови гармонійної держави.

Час і місце: п'ятниця, 30 жовтня 2015 року, 9:00 - 18:30, Червоний корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Організатори: Український інститут національної пам’яті, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Український католицький університет, Українська Греко-Католицька Церква.

У роботі конференції візьмуть участь учені, державні, громадські, політичні діячі та духовенство.

Напрямки роботи:

- історичні та політичні обставини митрополичого служіння кир Андрея Шептицького;

- суспільно-політичні ідеї та соціальні проблеми в творах і пастирській діяльності митрополита Андрея Шептицького.

 

О 14:00 відбудеться дискусія за круглим столом "Ідеал нашого національного життя" у ХХІ столітті – завдання співпраці Церкви, влади та громадянського суспільства у побудові гармонійної держави", модератор - Володимир В’ятрович.

Вступні доповіді: єп. Богдан (Дзюрах), Віктор Єленський, Максим Розумний.

Прохання реєструватися через форму або електронну пошту uinp.ua@gmail.com.

Митрополит Андрей Шептицький (1865-1944) понад 40 років очолював українських греко-католиків (1901-1944).

На час його головування в УГКЦ припали переломні моменти української і світової історії: дві світові війни, польсько-українська війна 1918-1919 років, Голодомор, Голокост, радянська окупація, німецька окупація.

Завдяки зусиллям, які митрополит докладав для гуртування й захисту своїх вірян і українців загалом, Греко-католицька церква досягла свого найбільшого розквіту й авторитету в суспільстві й світі.

Дивіться також перелік усіх заходів на вшанування 150-річчя митрополита Андрея Шептицького.

Інші матеріали за темою "Шептицький"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.