Одеський архів продовжує оцифровувати документи

Державний архів Одеської області продовжує роботу над проектом "Електронний архів": у розділі "Метрика" розміщено цифрові копії 10 метричних книг фонду 924 – "Вірменська Апостольська церква імені Григорія Просвітителя міста Одеси".

Про це повідомляє сайт архіву.

Фонд 924 нараховує 10 одиниць зберігання - метричні книги про народження, шлюб і смерть за 1845-1922 рр.

Оцифрована обкладинка однієї з архівних тек

Після надходження до Держархіву документи знаходилися у фонді Херсонської духовної консисторії (Ф. 37. - Оп. 13-а); у 2010 році справи було виділено в окремий фонд.

Першу вірменську церкву в Одесі - храм Св. Григорія Просвітителя було збудовано на розі вулиць Катерининської та Базарної у 1840 році.

В 1944 році будівлю було пошкоджено авіаційною бомбою, в 1951 році церква була знесена (згодом на цьому місці було споруджено житловий будинок; новий храм Св. Григорія Просвітителя споруджено в 1995 році на Гагарінському плато).

Як відомо, вже багато років будівля Держархіву Одеської області перебуває в аварійному стані.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.