Одеський архів продовжує оцифровувати документи

Державний архів Одеської області продовжує роботу над проектом "Електронний архів": у розділі "Метрика" розміщено цифрові копії 10 метричних книг фонду 924 – "Вірменська Апостольська церква імені Григорія Просвітителя міста Одеси".

Про це повідомляє сайт архіву.

Фонд 924 нараховує 10 одиниць зберігання - метричні книги про народження, шлюб і смерть за 1845-1922 рр.

Оцифрована обкладинка однієї з архівних тек

Після надходження до Держархіву документи знаходилися у фонді Херсонської духовної консисторії (Ф. 37. - Оп. 13-а); у 2010 році справи було виділено в окремий фонд.

Першу вірменську церкву в Одесі - храм Св. Григорія Просвітителя було збудовано на розі вулиць Катерининської та Базарної у 1840 році.

В 1944 році будівлю було пошкоджено авіаційною бомбою, в 1951 році церква була знесена (згодом на цьому місці було споруджено житловий будинок; новий храм Св. Григорія Просвітителя споруджено в 1995 році на Гагарінському плато).

Як відомо, вже багато років будівля Держархіву Одеської області перебуває в аварійному стані.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.