У Москві перенесли встановлення пам'ятника київському князю

Встановлення пам'ятника київському князю Володимиру в Москві перенесли на 2016 рік.

Про це повідомили в мерії Москви, передає УП із посиланням на ТАСС.

Натомість у вівторок в центрі Москви за участю патріарха РПЦ Кірілла закладуть перший камінь для встановлення пам'ятника князю Володимиру.

У заході візьме участь також мер Москви Сєрґєй Собянін, повідомила прес-служба мерії.

Установку пам'ятника, заплановану раніше на 4 листопада, перенесли на 2016 рік.

Рішення про встановлення пам'ятника князю Володимиру на Боровицької площі Москви має бути узгоджено з Мінкультури РФ і Центром Світової спадщини ЮНЕСКО, оскільки площа входить до складу Кремля і охороняється цією організацією.

Нагадаємо, днями російські окупанти знищували герби України (знаки київського князя Володимира Великого) на будівлі в центрі Донецька.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.