В центрі Донецька окупанти демонтували герби України. ФОТО

З будівлі "Води Донбасу" в центрі окупованого Донецьку демонтували чотири зображення Малого державного гербу України.

Про це повідомляє Громадське.tv з посиланням на сепаратистський сайт ДАН.

За акцією спостерігало кілька десятків людей. Охорона будівлі викликала місцеву "поліцію", однак ті не стали втручатися.

 

Місця фасаду, де розташовувалися тризубці київського князя Володимира Хрестителя, зафарбували.

Сепаратисти заявили, що планують відправити уламки знищеного ними зображення Президенту України Петру Порошенку.

 

Як відомо, у квітні 2014 року терористи вбили депутата Горлівської міськради Володимира Рибака, який повертав на державні органи в місті державні символи України.

У серпні 2015 року повідомлялося про плани окупаційної влади так званої "ДНР" знищити пам'ятні знаки на честь жертв Голодомору та політичних репресій у Сніжнянському районі (Донецька область), який найбільше з усіх регіонів УРСР постраждав від Голодомору.

У вересні 2015 року представники окупаційної влади вимагали від шкіл Донецька знищувати синьо-жовту символіку, навіть випадкове поєднання кольорів.

Про історію княжого символу хрестителя Русі Володимира Великого, який зараз знищують російські окупанти, читайте в розділі "Тексти".

ТАКОЖ:

Інше за темою "Символіка"

Інше за темою "Окупація"

Інше за темою "Донецьк"

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.