Українсько-польський форум істориків розпочав спільні засідання в Києві

Про перші результати роботи Українсько-польского форуму істориків для дослідження польсько-українських відносин, організованого Інститутами національної пам’яті обох країн, розкажуть на брифінгу в середу, 4 листопада.

Доповідачами з обох сторін на брифінгу будуть:

к.і.н. Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті,
д-р Павел Укельський, заступник Голови Інституту національної пам’яті Республіки Польща.

Українські та польські історики відновлюють діалог і зібралися, щоб обговорити проблеми, які стосуються найскладніших питань спільної історії, зокрема українсько-польського конфлікту 1939-1947 років.

Відновлення зустрічей у такому форматі ініційоване Українським інститутом національної пам’яті і Польським інститутом національної пам’яті. Зустрічі планується проводити двічі на рік — в Україні та Польщі. Наразі 2-4 листопада триває перша така зустріч.

З польської сторони у роботі Форуму беруть участь:
д-р Павел Укельський, заступник Голови Інституту національної пам’яті Польщі
д-р Кшиштоф Персак, директор офісу Голови Інституту національної пам’яті Польщі

Учасники українсько-польского форуму істориків з польської сторони:
проф. Гжегож Грицюк (Вроцлавський університет)
проф. Гжегож Мазур (Ягеллонський університет)
проф. Гжегож Мотика (Польська Академія Наук)
проф. Ян Пісулінський (Жешувський університет)
проф. Вальдемар Резмер (Університет Миколая Коперника в Торуні)
д-р Маріуш Зайончковський (Інститут національної пам’яті Польщі)
д-р Дорота Левша, секретрар групи від Інституту національної пам’яті Польщі

З української сторони у роботі Форуму беруть участь:
Аліна Шпак, перший заступник Голови Українського інституту національної пам’яті
Олександр Зінченко, керівник Служби Голови Українського інституту національної пам’яті

Учасники  українсько-польского форуму істориків з українського боку:
к.і.н. Володимир В’ятрович (Український інститут національної пам’яті)
проф. Богдан Гудь (Львівський національний університет),
проф. Ігор Ільюшин (Київський славістичний університет)
проф. Леонід Зашкільняк (Львівський національний університет),
проф. Іван Патриляк (Київський національний університет імені Тараса Шевченка),
проф. Юрій Шаповал (Інститут етнополітичних досілджень ім. І. Кураса НАН України)
к.і.н. Олена Гуменюк, секретар групи від Українського інституту національної пам’яті

4 листопада (середа), 17.00

Місце: Український кризовий медіацентр (Український дім, вул. Хрещатик, 2)

Вхід вільний

І. Б.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.