Спецпроект

У Вашингтоні відкрили Меморіал пам'яті жертв Голодомору. ФОТО

У центрі столиці США урочисто відкрили пам'ятну скульптуру "Пшеничне поле" на честь мільйонів мешканців України, які загинули від штучного голоду-геноциду, влаштованого сталінським режимом.

Заходи у Вашингтоні пройшли за участі тисяч гостей з усього світу, повідомляє Укрінформ.

Монумент, автором якого є архітектор Лариса Курилас, має вигляд поля пшениці з написом "HOLODOMOR 1932-1933".

На думку архітекторки, саме образ розкішного лану стиглої пшениці має бути зрозумілим та близьким і для американців, і для українців, повідомляє Голос  Америки.

Чотирьохтонний пам’ятник відливали в ливарні штату Пенсильванія Laran Bronze. Власники ливарні – батько і син – Лоуренси Велкери місяцями працювали над проектом у майстерні. Вони теж приїхали на церемонію відкриття.

Загалом тисячі представників української громади Америки взяли участь у історичному заході в центрі столиці США. Після завершення урочистостей вони пройшли Ходою пам’яті до Білого дому.

 

Пам'ятник відкрито в одному з найбільш людних місць столиці - Коламбус Серкл, біля Центрального залізничного вокзалу (Union Station).

Таким чином з трагічними сторінками української історії матимуть змогу ознайомитися тисячі людей щодня, зазначили автори ідеї.

За словами депутата Конгресу США Сандера Левіна, відкриття монументу свідчить про послідовну підтримку народом Америки українського народу, який продовжує боротися за свободу своєї країни.

"Це також означає рішучість американців говорити чітко й гучно про геноцид", - наголосив конгресмен.

На церемонії виступила дружина Президента України Марина Порошенко, яка нагадала, що сім років тому в Києві було відкрито Національний меморіал жертвам Голодомору.

"Вірю, що ці два меморіали – у Києві і в Вашингтоні – будуть символами і засторогою злочинам проти людства та людяності в усьому світі", - підкреслила вона.

 Фото: themalaysianinsider.com

Як відомо, у 2006 році Конгрес США проголосував за надання уряду України дозволу збудувати на федеральній землі округу Колумбія (м. Вашингтон) пам'ятник жертвам Голодомору 1932-33 рр.

1 жовтня 2013 року посольство України отримало від Служби національних парків США дозвіл розпочати будівництво меморіалу "Поле пшениці".

Для отримання дозволу потрібно було створити фонд на суму повної вартості спорудження меморіалу - 2 млн доларів.

У травні 2013 року радник президента Януковича Ганна Герман стверджувала, що "дуже велику активність" у пошуку фінансів для споруження монументу виявив голова адміністрації Януковича Сергій Льовочкін.

Однак у жовтні 2013 року було повідомлено, що необхідну для виконання фінансових зобов'язань пожертву в розмірі 2,5 млн доларів надав Дмитро Фірташ.

Церемонія відкриття зібрала в центрі Вашингтону тисячі людей 

У столиці США цього тижня проходять заходи, приурочені до відкриття монумента. На Центральному залізничному вокзалі Вашингтона представлена виставка про події Голодомору та інформація про сам пам'ятник. У місті пройде меморіальний концерт.

Офіційно Конгрес США не визнавав Голодомор геноцидом. При цьому офіційна назва пам’ятника на Коламбус Серкл – "Меморіал жертвам українського Голодомору-Геноциду 1932-33 років".

Голодомор 1932-1933 років – масовий голод, який спричинив багатомільйонні людські жертви в сільській місцевості на території Української РСР та інших регіонів СРСР. Американський історик Тимоті Снайдер у дослідженні "Криваві Землі" назвав тодішню Україну найсмертельнішим місцем на планеті.

Голод настав унаслідок спланованої державної конфіскації зерна і всіх інших продуктів харчування у селян, яких Сталін вважав опорою антирадянського руху в Україні. При цьому СРСР в широких обсягах продавав продукти за кордон, щоб отримати кошти на проведення індустріалізації.

Упродовж десятиліть в Союзі про масове вбивство людей штучним голодом заборонялося згадувати. Коли правду відкрили, вона стала шоком для самих комуністів.

Згідно з висновком судової науково-демографічної експертизи, проведеної Інститутом демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Національної академії наук України, в результаті Голодомору в Україні загинули 3,941 мільйона людей.

У 2006 році український парламент офіційно визнав Голодомор геноцидом українського народу. 24 країни світу приєдналися до цього визнання. В сучасній Росії наукові дослідження про Голодомор прирівнюються до "екстремістської літератури".

Згідно з соцопитуваннями 2013 року, 66% громадян України вважали Голодомор геноцидом.

Дивіться також: "Екскурсія Меморіалом пам'яті жертв Голодомору у Києві. ФОТО"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.