В Києві зникла меморіальна дошка геніальному піаністу Горовицю

З київського будинку за адресою вулиця Михайла Коцюбинського, 12 зникла пам'ятна дошка, присвячена піаністу Володимиру Горовицю.

Про це повідомляє ZN.ua із посиланням на організатора конкурсу молодих піаністів пам'яті Горовиця Юрія Зільбермана.

"Зі стіни будинку зникло навіть чотири гвинти, на яких кріпився пам'ятний знак, - зазначив організатор. - Подібний акт вандалізму здійснений людьми неосвіченими, дикими, що не поважають цінності своєї країни".

Юрій Зільберман наголосив, що кияни повинні пишатися тим фактом, що з 30 великих скрипалів світу - 18 є вихідцями з України. З 30 великих піаністів Україна подарувала світу 20.

У зв'язку з викраденням пам'ятної дошки Горовицю він звернувся до київського міського голови Віталія Кличка.

Встановлення меморіальної дошки на стіні будинку, де свого часу проживала родинаГоровиця, було ініційоване дирекцією Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам'яті В. Горовиця і підтримане Київською міською державною адміністрацією.

Інші матеріали за темою ВАНДАЛІЗМ

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.