Спецпроект

У Франції відкрили виставку про Голодомор

В Лілльському католицькому університеті (Франція) відкрилася тематична виставка на основі матеріалів експозиції "Спротив геноциду".

Матеріали організаторам виставки надав Український інститут національної пам'яті.

Експозиція знайомить зі спротивом, який чинило українське суспільство, передусім селянство, сталінському тоталітарному режиму у 1920-х – на початку 1930-х років.

Саме страх перед українським визвольним рухом штовхав Сталіна та його оточення до злочину геноциду шляхом Голодомору 1932-1933 років, наголошують організатори.

Виставка створена Українським інститутом національної пам'яті спільно із Галузевим державним архівом Служби безпеки України.

На стендах представлені унікальні документи та фото із ГДА СБУ, інших державних архівів, які розкривають масштаби спротиву, його форми і методи.

Значна частина документів вперше була оприлюднена саме у форматі виставки "Спротив геноциду". Вперше вона була показана у Києві у 2014 році.

День пам'яті жертв Голодомору у Ліллі став можливим завдяки активній співпраці представників місцевої української діаспори, парафіян та Лілльського католицького університету з українськими істориками.

У 2008 році Європейський парламент визнав Голодомор злочином проти людства. Українська громада Півночі Франції поставила собі за мету нагадати сучасному французькому суспільству про ці трагічні події та закликати місцевих депутатів підтримати визнання Голодомору геноцидом.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.