Спецпроект

У Франції відкрили виставку про Голодомор

В Лілльському католицькому університеті (Франція) відкрилася тематична виставка на основі матеріалів експозиції "Спротив геноциду".

Матеріали організаторам виставки надав Український інститут національної пам'яті.

Експозиція знайомить зі спротивом, який чинило українське суспільство, передусім селянство, сталінському тоталітарному режиму у 1920-х – на початку 1930-х років.

Саме страх перед українським визвольним рухом штовхав Сталіна та його оточення до злочину геноциду шляхом Голодомору 1932-1933 років, наголошують організатори.

Виставка створена Українським інститутом національної пам'яті спільно із Галузевим державним архівом Служби безпеки України.

На стендах представлені унікальні документи та фото із ГДА СБУ, інших державних архівів, які розкривають масштаби спротиву, його форми і методи.

Значна частина документів вперше була оприлюднена саме у форматі виставки "Спротив геноциду". Вперше вона була показана у Києві у 2014 році.

День пам'яті жертв Голодомору у Ліллі став можливим завдяки активній співпраці представників місцевої української діаспори, парафіян та Лілльського католицького університету з українськими істориками.

У 2008 році Європейський парламент визнав Голодомор злочином проти людства. Українська громада Півночі Франції поставила собі за мету нагадати сучасному французькому суспільству про ці трагічні події та закликати місцевих депутатів підтримати визнання Голодомору геноцидом.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.