Лекції-дискусії "Відкритої школи історії" в Києві. РОЗКЛАД

Фахові історики з інтернет-проекту "LIKБЕЗ. Історичний фронт" розпочали серію публічних заходів "Відкриті школи історії" - проти російської пропаганди і доморощених міфів. Перша сесія відбудеться в Києві.

Про це ІП повідомили організатори проекту.

"ВСІ заходи в рамках Київської сесії проекту Відкрита Школа Історії є БЕЗКОШТОВНИМИ та ВІДКРИТИМИ", - наголосили організатори.

Спеціальним гостем проекту буде українська письменниця та співачка Ірена Карпа.

Повний розклад подій в рамках Київської сесії наведено нижче.

20 ЛИСТОПАДА 2015 року, п’ятниця:

12.15 "Демократична традиція України: чи існує вона?"
Відкрита лекція-дискусія. Лектор: кандидат історичних наук Кирило Галушко
Місце проведення: Національний музей історії України, (м. Київ, вул Володимирська 2.) (Далі: НМІУ)

14.00 "Історія з розкладок: історія на сторінках популярних періодичних видань"
Відкрита лекція-дискусія. Лектор: кандидат історичних наук Олександр Андрощук
Місце проведення: НМІУ

15.45 "Третій сектор" за царизму: українські громадські організації на початку ХХ ст."
Відкрита лекція-дискусія. Лектор: кандидат історичних наук Ігор Гирич
Місце проведення: НМІУ

20.00 "Літературний Underground"
Літературний вечір за участі поетів Олега Коцарева, Павла Коробчука,Олександра Моцара, Юрка Космини та інших.
Місце проведення: "Барбакан на Подолі", (м. Київ, вул. Верхній Вал 42)

21 ЛИСТОПАДА, субота:

11.00 "Україна в геополітичному контексті регіону, Європи, світу. Наше місце у сучасному світі"
Відкрита лекція-дискусія. Лектор: кандидат політичних наук Євген Магда
Місце проведення: НМІУ

12.45 "Інформаційні чинники успішності комунізму на початках боротьби за Україну 1917-1923"
Відкрита лекція-дискусія. Лектор: кандидат історичних наук Геннадій Єфіменко
Місце проведення: НМІУ

 

14.45 "Трагічний історичний досвід: Друга світова війна в історичній памяті українців та державній політиці."
Відкрита лекція-дискусія. Летор: кандидат історичних наук Яна Примаченко
Місце проведення: НМІУ

16.15 "Жіноча історія: особливості, засади, потенціал"
Відкрита лекція-дискусія. Лекторка: кандидатка історичних наук Оксана Кісь (Львів)
Місце проведення: НМІУ

22.00 "Сіра зона"
Театральна вистава - 15 історій переселенців. Режисер Галина Джикаєва
Місце проведення: Центр науки та мистецтва "DIYA" (м. Київ, проспект Перемоги, 44-А)

22 ЛИСТОПАДА, неділя:

12.00 "Польща-Україна - спільна історична спадщина і конфлікти, порівняння, уроки для публічної історії."
Круглий стіл/Ворк-шоп за участі науковців-істориків з Польщі та України
Місце проведення: НМІУ

17.00 "Польща-Україна - шляхи подолання минулого"
Круглий стіл для представників ЗМІ за результатами польсько-українського воркшопу.
Місце проведення: НМІУ

Нагадаємо, створений у 2014 році волонтерський проект LIKБЕЗ має метою спростування історичних стереотипів і міфів, що нав’язує російська пропаганда.

За словами ініціатора проекту, кандидата історичних наук Кирила Галушка, відкриті школи спрямовані на поширення сучасної наукової історичної інформації для тих, хто впливає на громадську думку - журналістів, молодих науковців, представників соціального активу.

"Це сприятиме подоланню пропагандистських кліше, міфів, фейків, поширених російською пропагандою, або неадекватних уявлень про минуле, які поширені серед українського загалу", - зазначили організатори.

Медійникам, які висвітлюють історичну тематику, готові допомогти фахові історики з провідних наукових та освітніх інституцій України:

- Інституту історії України НАНУ,
- Інституту української археографії та джерелознавства ім.М.Грушевського НАНУ,
- історичного факультету КНУ ім.Т.Шевченка,
- Українського інституту національної памяті.

Відкриті школи складаються з лекційної частини (регулярних публічних лекцій у Національному музеї історії України) та сесій — шкіл, які включатимуть три дні лекцій, дискусій, ворк-шопів.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.