Видано книгу про антирадянське підпілля в Мелітополі 1960-х років

В Мелітопольському міському краєзнавчому музеї (Запорізька область) презентовано книгу наукового співробітника музею Романа Клочка "Інша Мелітопольщина. Нарис з історії інакодумства (1953-1985)".

Про це повідомляють "Местньіе вести".

Книга написана на основі відкритих джерел: спогадів дисидентів, архівних матеріалів, опублікованих довідників. Збір матеріалів зайняв три роки.

Серед іншого у книзі є документи про мелітопольську підпільну антирадянську групу, яка існувала в 1960-1962 рр. - фотографії та поширювані підпільниками листівкиа. Документи взяті з кримінальної справи підпільників, яка зараз зберігається в архіві СБУ.

"У травні 2015 набув чинності закон про доступ до архівів колишніх радянських спецслужб, що відкриває ширші можливості для дослідників, - наголосив автор книги. - Вільний доступ до секретних документів держбезпеки дасть можливість дізнатися нові подробиці про минуле".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.