Помер патріарх історичної науки Прикарпаття

В Івано-Франківську на 88-му році життя помер видатний український історик, професор Володимир Грабовецький.

Про це повідомляють Вікна.

Історик помер під час прогулянки містом, на вулиці Пилипа Орлика, зазначає видання.

Володимир Грабовецький — історик, засновник прикарпатської історичної школи. Народився в 1928 р. в селищі Печеніжин Коломийського району Івано-Франківщини.

З 1953 року працював старшим науковим співробітником відділу історії України Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові.

З 1975 року працює в Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника. В 1990-2007 роках очолював кафедру історії України.

В 1958 році захистив кандидатську, а в 1968 році — докторську дисертації. Опублікував понад 1000 наукових і науково-популярних праць, серед яких 45 монографій. Автор шести опублікованих "Нарисів історії Прикарпаття".

Дослідник карпатського опришківства XVI-XIX ст. Видав 150 праць про Олексу Довбуша, на базі зібраних протягом 50 років матеріалів створив історико-меморіальний музей Довбуша в Івано-Франківську.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.