АНОНС: Головред ІП прочитає в Києві лекцію з історії антисемітизму в ЗМІ

Журналіст, історик, головний редактор "Історичної правди" Вахтанг Кіпіані прочитає публічну лекцію "Антисемітизм у медіа з 1988 дотепер: приклади України і Росії".

Які організації публікували антисемітські видання? Як змінювалася ситуація в 1990-х роках і як на видання радикальних угруповань реагували наймасовіші медіа? Які "жанри" антисемітизму в медіа були і є найпопулярнішими? Що було спільного й відмінного в антисемітизмі українському та російському?

Про це можна буде дізнатися під час зустрічі зі знаним дослідником і практиком мас-медіа та їх історії. Лекція відбудеться в рамках серії лекцій "Сучасний антисемітизм в Україні і світі".

Вахтанг Кіпіані – український журналіст, головний редактор інтернет-сайту "Історична правда". 1990 року – учасник "Революції на граніті", протягом 1990–2000-х років – журналіст низки газет і телеканалів. Досліджує історію неформальної преси в колишньому СРСР та прояви екстремізму в ЗМІ.

 

Публічна лекція Вахтанга Кіпіані"Антисемітизм у медіа з 1988 дотепер: приклади України і Росії"

Четвер, 10 грудня, 18.00

Місце: офіс програм НаУКМА з юдаїки (м. Київ, вул. Волоська 8/5, корпус 5, підвал)

Організатори: Інститут досліджень світового антисемітизму й політики, Українська асоціація юдаїки, магістерська програма з юдаїки в НаУКМА.

Зустріч у "Фейсбуці" - тут.

І. Б.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.