АНОНС: Головред ІП прочитає в Києві лекцію з історії антисемітизму в ЗМІ

Журналіст, історик, головний редактор "Історичної правди" Вахтанг Кіпіані прочитає публічну лекцію "Антисемітизм у медіа з 1988 дотепер: приклади України і Росії".

Які організації публікували антисемітські видання? Як змінювалася ситуація в 1990-х роках і як на видання радикальних угруповань реагували наймасовіші медіа? Які "жанри" антисемітизму в медіа були і є найпопулярнішими? Що було спільного й відмінного в антисемітизмі українському та російському?

Про це можна буде дізнатися під час зустрічі зі знаним дослідником і практиком мас-медіа та їх історії. Лекція відбудеться в рамках серії лекцій "Сучасний антисемітизм в Україні і світі".

Вахтанг Кіпіані – український журналіст, головний редактор інтернет-сайту "Історична правда". 1990 року – учасник "Революції на граніті", протягом 1990–2000-х років – журналіст низки газет і телеканалів. Досліджує історію неформальної преси в колишньому СРСР та прояви екстремізму в ЗМІ.

 

Публічна лекція Вахтанга Кіпіані"Антисемітизм у медіа з 1988 дотепер: приклади України і Росії"

Четвер, 10 грудня, 18.00

Місце: офіс програм НаУКМА з юдаїки (м. Київ, вул. Волоська 8/5, корпус 5, підвал)

Організатори: Інститут досліджень світового антисемітизму й політики, Українська асоціація юдаїки, магістерська програма з юдаїки в НаУКМА.

Зустріч у "Фейсбуці" - тут.

І. Б.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.