Архів СБУ очолив новий директор

4 січня 2016 року Голова СБУ представив колективу Архіву нового керівника — Андрія Когута.

Про це Історичні правді повідомили в Центрі досліджень визвольного руху.

Новопризначений директор Архіву СБУ Андрій Когут основним завданням бачить забезпечення вільного і зручного доступу істориків та усіх громадян до архівів, насамперед — через їхнє виведення з-під відомства СБУ та подальше оцифрування.

 Андрій Когут

Як заявляв раніше Голова СБУ Василь Грицак, спецслужба на виконання Закону "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років" розпочала підготовку архівних фондів СБУ для передачі їх до Архіву Інституту національної пам’яті.

Раніше пан Когут очолював Центр досліджень визвольного руху, координував роботу профільної групи Реанімаційного пакета реформ та керував Електронним архівом визвольного руху avr.org.ua, де у вільному доступі опубліковано копії 23103 документів. Саме у співпраці з Е-архівом наразі відбувається оприлюднення документів з фондів СБУ.

"Документи репресивних органів будуть відкритими і їх буде фізично передано у цивільне відомство — Інститут національної пам’яті. СБУ врешті остаточно порве із чекістським спадком. Інформація про масові порушення прав людини, репресії та злочини комуністичного режиму буде відкрита. Це один із ключових запобіжників, щоб тоталітарні практики та методи не повторилися більше ніколи", — зазначає Андрій Когут.

Він також запевнив, що триватиме співпраця з європейськими інституціями, зокрема по обміну документами комуністичних спецслужб з Польщею і Чехією.

Андрій Когут пообіцяв також, що "процес передачі не завадить щоденній відкритості Архіву СБУ і роботі усіх зацікавлених громадян та іноземців". Як відомо, з прийняттям "Закону про доступ" кількість звернень за архівною інформацією в Архіві СБУ зросла на 46%, більшість із них — щодо розшуку репресованих родин.

Андрій Когут входить до групи експертів, які працювали на "декомунізаційними" законами, зокрема щодо спрощення доступу до архівів радянських репресивних органів.

Попередній директор Архіву СБУ Ігор Кулик перейшов до Українського інституту національної пам’яті, щоб працювати над створенням Архіву УІНП, куди увійдуть документи радянських спецслужб 1917-1991 років з-під відомств силових органів, в тому числі СБУ, відповідно до закону "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Довідка:

Когут Андрій Андрійович народився 1980 року у м. Підволочиськ Тернопільської обл. Закінчив історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка.

До призначення директором Архіву СБУ  — в.о. директора Центру досліджень визвольного руху, керівник проекту "Електронний архів українського визвольного руху avr.org.ua", менеджер групи "Політика національної пам’яті" Реанімаційного пакета реформ", учасник Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні.

Координатор проекту "Покидаючи СРСР" — серії заходів із вивчення досвіду посттоталітарних трансформацій країн Центрально-Східної Європи. Експерт з розвитку громадянського суспільства, мереж та проведення громадських кампаній. Активний учасник Форуму громадянського суспільства Східного партнерства, експерт Керівного комітету. Впродовж зими 2013-2014 років, один із координаторів Громадського сектору Євромайдану. Один із засновників та координаторів Громадянської кампанії "ПОРА!" у 2004 р.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.