Україна долучиться до міжнародного суду над комунізмом - В'ятрович

В українських архівах збереглося більше документів радянських спецслужб за інші пострадянські країни, окрім Росії.

Наприкінці минулого року в Естонії відбулася зустріч представників міністерств юстиції кількох посткомуністичних країн, на якій йшлося про необхідність масштабного судового процесу щодо злочинів комунізму.

Україна приєднається до зусиль країн-партнерів на урядовому рівні, — повідомив Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович в ефірі 5 каналу.

"Відкритий доступ до архівів радянських спецслужб буде використаний не тільки з історичною, але й з правовою метою. Зокрема, може йтися про притягнення до відповідальності конкретних виконавців політичних репресій. Звісно, більшість із них загинули або померли до цього часу.

Але однозначно варто говорити про використання матеріалів радянських спецслужб у підготовці серйозного і масштабного міжнародного трибуналу над комунізмом, про який дедалі частіше зараз говориться на міжнародному рівні", — заявив Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Раніше робочу групу з підготовки матеріалів до такого процесу створила Європейська платформа пам’яті та сумління, яка об’єднує державні та неурядові інституції у сфері національної пам’яті. Від України до її складу увійшли Центр досліджень визвольного руху та Меджліс кримськотатарського народу.

"Роль України у підготовці процесу дуже важлива, оскільки в українських сховищах збереглося набагато більше документів радянських спецслужб, ніж в архівах усіх країн Балтії разом. Це може дуже серйозно вплинути на результати підготовки до такого "комуністичного Нюрнбергу", – сказав В'ятрович.

"Судовий процес над злочцями комуністичних режимів, серед яких геноциди, масові репресії, депортації — це не питання помсти. Це — питання справедливості" — підкреслює Володимир В’ятрович.

Нагадаємо, що від 2015 року в Україні відкрито повний доступ до матеріалів репресивних органів радянського союзу. Відтак документи про порушення прав людини та злочини влади будуть не лише доступні кожному громадянину та іноземцю, але й будуть переміщені з відомчих архівів сучасних спецслужб до цивільногоархіву  — Архіву Інституту національної пам’яті. Підготовку до передачі вже розпочато в ГДА СБУ, на черзі — матеріали ГДА МВС та Служби зовнішньої розвідки.
 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.