В РОСІЇ ВІДМОВИЛИСЯ РОЗСЕКРЕЧУВАТИ АРХІВИ ЧК-НКВД-КГБ

Міжвідомча комісія із захисту державної таємниці (РФ) відмовилася розсекретити відомості про роботу спецслужб за період з 1917 по 1991 рік, незважаючи на звернення з цього приводу 60 тисяч росіян.

Про це повідомляє Meduza.

Відомості про методи роботи спецслужб зберігають актуальність, наголосили в установі.

У відповіді комісії, який опублікував адвокат з "Команди 29" Іван Павлов, говориться, що відомості про масові репресії (у тому числі розпорядження про розстріли) не є секретними.

Получили ответ на петицию о доступе к архивам ВЧК-НКВД-КГБ, которую подписали 60 тысяч человек. Комиссия по защите гост...

Опубликовано Иваном Павловым 19 января 2016 г.

У березня 2014 комісія з держтаємниці продовжила термін засекречування документів з архівів радянських органів держбезпеки на 30 років. На сайті Change.org петиція за розсекречення архівів зібрала 60 тисяч підписів.

Команда юристів "Команда 29" домагається розсекречення відомостей з архівів ВЧК-НКВД-КГБ. Зокрема, зараз ФСБ відмовляється розсекретити лист глави НКВС СРСР Миколи Єжова, яке дало початок справі "харбінців" (репресіям піддалися близько 30 тисяч осіб). При цьому цей лист уже розсекречено в Україні.

Лист вочевидь стосується масових репресій (інформація про які повинна бути відкрита за указом президента РФ 1992 року), але його не розсекречують на підставі висновку комісії з держтаємниці.

Також: "Архів СБУ оприлюднив документи про сталінські репресії. СКАНИ"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.