Під Артемівськом є вулиця імені сепаратиста Кобзона. ФОТО

В місті Часів Яр (Артемівський район Донецької області) досі є вулиця, названа на честь російського співака Іосіфа Кобзона.

Про це повідомляє кореспондент ІП.

Фото: Микола ДЕНИСОВ

На зроблених ним фото видно назву вулиці.

"Тут ще безліч вулиць різних негідників. Щось вже змінюється, щось треба почекати, - прокоментував ситуацію заступник голови Донецької військово-цивільної адміністрації з гуманітарних питань Віктор Андрусів. - Я все шукаю новину про те, що в Донецькій області вже немає жодного Леніна. Навіть на заводах почали знімати. Але це не новина. От те, що вулиця Кобзона - оце зрада. Сумно".

 

Ветеран радянської естради, громадянин РФ Іосіф Кобзон активно підтримує вторгнення російської гібридної армії в Україну. Він народився в Часовому Ярі в 1937 році.

У 2014 році Служба безпеки України включила Кобзона до списку осіб, яким заборонений в'їзд на територію України. 

У лютому 2015 року Кобзон посів 150-е місце у списку осіб, яким заборонено в'їзд до країн ЄС у зв'язку з діями, що загрожують територіальній цілісності України.

У вересні 2015 року Кобзон потрапив до санкційного списку (номер 94), запровадженого Україною у відповідь на російську збройну агресію.

 

У квітні 2014 року в Донецьку невідомі розмалювали пам'ятник Йосипу Кобзону в синьо-жовтий колір.

В серпні 2014 року у Слов'янську (Донеччина) активісти вимагали від депутатів міської ради скасувати рішення про присудження Кобзону звання "почесний громадянин міста".

У вересні 2014 року Дніпропетровська міська рада позбавила Кобзона звання "Почесний громадянин Дніпропетровська" та права виконувати гімн міста. Також почесне звання у виконавця волі Путіна забрали міські ради Полтави і Краматорська (Донеччина).

Інші матеріали за темами ТОПОНІМІКА та МУЗИКА

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.