У Харкові відкрили архівні документи про Голокост

Документи про знищення євреїв у часи Другої світової війни стали доступні для ознайомлення у Державному архіві Харківської області (пр. Московський, 7).

Про це повідомляє офіційний сайт міської влади Харкова.

У читальному залі представлені документи, що підтверджують масові вбивства євреїв у роки нацистської окупації Харкова.

Як повідомила головний спеціаліст архіву Валентина Плісак, вперше до Дня пам'яті жертв Голокосту для харків'ян відкрили документи, що розповідають про особисті історії їхніх співвітчизників, які стали жертвами фашистської окупації.

"Завдяки цим документам можна дізнатися про перепис населення в період окупації, про умови життя людей єврейської національності в ті роки, - зазначила архівістка. - В одному з актів міститься інформація про розстріл 15000 чоловік у Дробицькому ярі".

Є документи, в яких містяться історії, складені за спогадами тих, хто вижив. В одному з таких документів розповідається про те, як розстріляли матір з двома дітьми, в іншому - про літню жінку, яка врятувалася втечею, але померла через сильні морози на шляху в селище Рогань.

Раніше ці документи були засекречені, тепер же ними користуються дослідники, наголосила Плісак. Зокрема, завдяки роботі з цими та іншими архівними документами вийшла Книга пам'яті Дробицького яру.

Ознайомитися з виставкою можна в період з 26 січня по 12 лютого. Для бажаючих співробітники архіву проведуть екскурсію.

Під час німецької окупації Харкова за три тижні в Дробицькому яру розстріляли приблизно 16-20 тисяч осіб, переважно євреїв та ромів. На цьому місці з 2002 року діє меморіальний комплекс "Дробицький яр".

Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту відзначається щорічно 27 січня, в день, коли в 1945 році радянські війська звільнили в'язнів концентраційного табору "Аушвіц-Біркенау" ("Освенцім") на території нинішньої Польщі.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.