У Харкові відкрили архівні документи про Голокост

Документи про знищення євреїв у часи Другої світової війни стали доступні для ознайомлення у Державному архіві Харківської області (пр. Московський, 7).

Про це повідомляє офіційний сайт міської влади Харкова.

У читальному залі представлені документи, що підтверджують масові вбивства євреїв у роки нацистської окупації Харкова.

Як повідомила головний спеціаліст архіву Валентина Плісак, вперше до Дня пам'яті жертв Голокосту для харків'ян відкрили документи, що розповідають про особисті історії їхніх співвітчизників, які стали жертвами фашистської окупації.

"Завдяки цим документам можна дізнатися про перепис населення в період окупації, про умови життя людей єврейської національності в ті роки, - зазначила архівістка. - В одному з актів міститься інформація про розстріл 15000 чоловік у Дробицькому ярі".

Є документи, в яких містяться історії, складені за спогадами тих, хто вижив. В одному з таких документів розповідається про те, як розстріляли матір з двома дітьми, в іншому - про літню жінку, яка врятувалася втечею, але померла через сильні морози на шляху в селище Рогань.

Раніше ці документи були засекречені, тепер же ними користуються дослідники, наголосила Плісак. Зокрема, завдяки роботі з цими та іншими архівними документами вийшла Книга пам'яті Дробицького яру.

Ознайомитися з виставкою можна в період з 26 січня по 12 лютого. Для бажаючих співробітники архіву проведуть екскурсію.

Під час німецької окупації Харкова за три тижні в Дробицькому яру розстріляли приблизно 16-20 тисяч осіб, переважно євреїв та ромів. На цьому місці з 2002 року діє меморіальний комплекс "Дробицький яр".

Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту відзначається щорічно 27 січня, в день, коли в 1945 році радянські війська звільнили в'язнів концентраційного табору "Аушвіц-Біркенау" ("Освенцім") на території нинішньої Польщі.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.