Кальницький прочитає лекцію про київські хмарочоси

Київський міський журнал "Хмарочос" та книжкова крамниця "Хармс" розпочинають серію лекцій, присвячених історії Києва.

Про це повідомляє FB-сторінка заходу.

Перша лекція має назву "Хмарочоси по-київськи в історичній перспективі".

Історик Михайло Кальницький розповість, як формувався у різні часи силует забудови Києва, які будівлі вважалися тут містобудівними акцентами – "хмарочосами".

Від позаминулого століття місто незрівняно збільшилося як за населенням, так і за обсягами будівництва, але ставлення до багатоповерхівок здавна було у киян неоднозначним.

Час і місце заходу: вівторок, 2 лютого, о 19:30, книжкова крамниця "Хармс", вул. Володимирська, 45-а.

Вартість: 50 гривень. Зібрані кошти підуть на розвиток київського міського журналу "Хмарочос".

Організатори прагнуть показати українську столицю минулого з різних боків:

- як батьківщину перших у країні хмарочосів;
- як місто, що раз-по-раз оживало після числених катастроф;
- як туристичний центр початку ХХ століття;
- як багатонаціональне місто, де вирувало активне культурне життя перед революцією 1917-го року;
- як плацдарм для модерністського експерименту середини минулого століття.

Наступні лекції відбудуться 9, 16, 23 лютого та 1 березня.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.