За рік у Вінницькому архіві з 1,5 млн справ оцифрували тисячу

За рік фахівці державного архіву Вінницької області роблять 250 тисяч цифрових копій, в середньому - це тисяча справ, які переводяться в електронний формат.

Про це повідомляє УНН із посиланням на директора державного архіву області Юрія Легуна.

За словами посадовця, у фондах обласного архіву нині налічується приблизно 1,5 мільйонів справ.

"Відповідно до нашого архівного обліку, в середньому одна справа містить 250 аркушів. В архіві працюють двоє спеціалістів, які постійно задіяні у копіюванні, але цих 250 тисяч сканів, які ми за рік цифрували — це тисяча справ, а у нас їх — 1,5 млн. З такими темпами роботи вистачить ще на тисячу років", - підкреслив чиновник.

За його словами, доводиться організувати волонтерські програми, задіяти громадські організації, щоб прискорити копіювання.

"Технічно ми зможемо забезпечити цей процес, але у нас просто не вистачає людей. Першочергово переводимо в електронний формат найбільш затребуванні справи, серед яких справи щодо підтвердження родового коріння. А є величезні фонди, в які десятиліттями ніхто не заглядає, наприклад, документи обласної статистики", — зауважив Легун.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.