"Не словами": художник нагадав про мужність українців. ПЛАКАТИ

Дизайнер Андрій Приймаченко випустив нові постери для проекту ‪#‎українськавесна‬. Вони присвячені людям дії - воїнам, повстанцям, рятувальникам. Бо коли біда вривається у двері, не захистять печатки на папері.

Плакати оприлюднено на Facebook харківської спільноти IT Sector з анонсом "Не словами: складові перемоги".

Кожен постер нагадує про певну подію з історії України - від битви під Крутами до Донецького аеропорту - коли українці повставали проти несправедливості, коли до кінця захищали свій дім, коли ризикували власним життям заради порятунку інших.

Сам художник назвав серію просто "Не словами". Справді, про перемогу йдеться навіть не в половині плакатів.

 
Останній бій Холодного Яру відбувся у Лук'янівській тюрмі
 Програна битва військ Карпатської України проти угорського вторгнення під Хустом
 Гурби - урочище у Здолбунівському районі Рівненщини, місце найбільшого бою УПА з військами НКВД. Половині повстанців вдалося вирватися з оточення
Повстання в ГУЛАГу. Поразка, яка стала перемогою
Війна з мирним атомом

Підозрюваних у зґвалтуванні і вбивстві міліціонерів вигнали з МВС, "Врадіївську ходу" на Майдані розігнав "Беркут" у липні 2013-го

Не витримав бетон

Проект #українськавесна - це проект моральної підтримки українським воїнам та людям, які їм допомагають.

"Людину з автоматом може переконати тільки людина зі ще більшим автоматом, - вважає дизайнер. - Тому підтримуймо наше військо!"

Інші матеріали за темами ПЛАКАТИ та АРМІЯ

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.