АНОНС: онлайн-лекція "Чоловічі образи українців у плакаті УРСР 1945–1989 років"

Центр міської історії запрошує на онлайн-лекцію Василя Косіва "Чоловічі образи українців у плакаті УРСР 1945–1989 років"

Центр міської історії запрошує на онлайн-лекцію Василя Косіва "Чоловічі образи українців у плакаті УРСР 1945–1989 років", що є частиною лекційної програми "Гендерні виміри просторів модерності".

 

Епоха модерності позначена активним використанням плакату як засобу пропаганди певних ідей та цінностей, формування світогляду як інструменту мобілізації населення до певних дій. Особливо яскравих форм та великих масштабів це явище набуло в СРСР.

Українські радянські плакати 1945–1989 років дозволяють простежити особливості конструювання три-вимірного образу українського чоловіка, в тому числі і прикмет його національної ідентичності. Образи чоловіків-українців на плакатах окреслюються (за А. Каппелером) як "мазепинці", "малороси" і "хохли".

Перші постають у ролі ворогів СРСР, другі, найбільш численні, представляли взірцевих лояльних до влади українців, треті — безтурботних учасників художньої самодіяльності й окремих несвідомих громадян. Вишита сорочка стала основним маркером українськості.

Контексти та ролі, у яких зображені українські чоловіки, вибудовані на протиставленнях село — місто, лідерство — підпорядкування, минуле — майбутнє, де "слабший" персонаж одягнений саме у вишиванку, що задає певні рамки національної ідентичності.

Подія буде проходити онлайн на платформі zoom. Щоб долучитись до обговорення, будь ласка, зареєструйтесь.

Також буде доступна онлайн трансляція на Youtube.

Бій на Красному полі. Головна битва Карпатської України

Близько 2 години ранку 14 березня 1939 року Августин Волошин оголосив незалежність Карпатської України. Того ж дня незалежність проголосила Словаччина. Очільники обидвох нових європейських країн попросили у Німеччини політичного і силового захисту. Адже згідно із результатами Мюнхенської конференції, за якими Ужгород і Мукачево перейшли мадярам, Гітлер гарантував недоторканість визначених кордонів. Словаки допомогу від німців отримали, а українці – не дочекались навіть відповіді на свої телеграми. Гітлер відкладав до останнього своє рішення щодо Закарпаття. І, врешті, повідомив угорцям, що вони можуть окупувати цю частину української землі.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.