АНОНС: в Києві виставка про Михайла Брайчевського

В Києві в Музеї шістдесятництва відкриється виставка «Він бачив крізь час», присвячена видатному історику Михайлу Юліановичу Брайчевському.

М.Ю. Брайчевський

Філософ і поет української історії Михайло Брайчевський народився 6 вересня 1924, помер 23 жовтня 2001. Корінний киянин.

За час своєї бурхливої наукової діяльності, яка тривала понад півстоліття, Брайчевським було написано понад 600 праць, в яких автор подає власне тлумачення багатьох історичних проблем. Глибокий та систематичний аналіз різних видів джерел (писемних, археологічних, лінгвістичних, етнографічних тощо) дозволив створити власну концепцію давньої та середньовічної історії України.

Наукові погляди вченого у радянські часи часто йшли у розріз з офіційними.

Навесні 1968 року М.Ю. Брайчевського - провідного фахівця Інституту історії - звільнили з роботи за написану ним у 1966 році статтю "Приєднання чи возз’єднання? (Критичні замітки з приводу однієї концепції)". Її текст поширювався в самвидаві, а вперше надрукований був у 1972 році в Канаді.

Брайчевський  наважувався мати власну думку, а це вже була не просто крамола, а загроза режимові.

У 60-х роках Брайчевський був тісно пов’язаний з Клубом творчої молоді "Сучасник", водив для них екскурсії по Києву, був активним учасником козацького лекторію, товаришував з шістдесятниками.

В експозиції виставки представлені фотографії, документи, особисті речі.

Велику цінність являє собою поетична спадщина Брайчевського, а його живописна, виконана в оригінальній манері, портретна галерея державних та культурних діячів Київської Русі експонувалась не лише в Україні, але й у Великобританії.

Матеріали для виставки надали археолог, упорядник неопублікованих творів М.Брайчевського  Ю.В.Кухарчук, його колега В.В.Павлова, племінниця Л.М.Колотилова.

Урочиста презентація виставки: субота, 5 березня 2016 року, о 14:00

Адреса: Музей шістдесятництва, вул. О.Гончара,33, вхід вільний

Виставка працює з 5 березня до 28 квітня (понеділок вихідний)

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.