АНОНС: в Києві виставка про Михайла Брайчевського

В Києві в Музеї шістдесятництва відкриється виставка «Він бачив крізь час», присвячена видатному історику Михайлу Юліановичу Брайчевському.

М.Ю. Брайчевський

Філософ і поет української історії Михайло Брайчевський народився 6 вересня 1924, помер 23 жовтня 2001. Корінний киянин.

За час своєї бурхливої наукової діяльності, яка тривала понад півстоліття, Брайчевським було написано понад 600 праць, в яких автор подає власне тлумачення багатьох історичних проблем. Глибокий та систематичний аналіз різних видів джерел (писемних, археологічних, лінгвістичних, етнографічних тощо) дозволив створити власну концепцію давньої та середньовічної історії України.

Наукові погляди вченого у радянські часи часто йшли у розріз з офіційними.

Навесні 1968 року М.Ю. Брайчевського - провідного фахівця Інституту історії - звільнили з роботи за написану ним у 1966 році статтю "Приєднання чи возз’єднання? (Критичні замітки з приводу однієї концепції)". Її текст поширювався в самвидаві, а вперше надрукований був у 1972 році в Канаді.

Брайчевський  наважувався мати власну думку, а це вже була не просто крамола, а загроза режимові.

У 60-х роках Брайчевський був тісно пов’язаний з Клубом творчої молоді "Сучасник", водив для них екскурсії по Києву, був активним учасником козацького лекторію, товаришував з шістдесятниками.

В експозиції виставки представлені фотографії, документи, особисті речі.

Велику цінність являє собою поетична спадщина Брайчевського, а його живописна, виконана в оригінальній манері, портретна галерея державних та культурних діячів Київської Русі експонувалась не лише в Україні, але й у Великобританії.

Матеріали для виставки надали археолог, упорядник неопублікованих творів М.Брайчевського  Ю.В.Кухарчук, його колега В.В.Павлова, племінниця Л.М.Колотилова.

Урочиста презентація виставки: субота, 5 березня 2016 року, о 14:00

Адреса: Музей шістдесятництва, вул. О.Гончара,33, вхід вільний

Виставка працює з 5 березня до 28 квітня (понеділок вихідний)

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.