У Києві з’явиться меморіальна дошка Єжи Гедройцю

23 березня комісія з питань встановлення пам’ятних знаків при КМДА погодила встановлення меморіальної дошки польському мислителю Єжи Гедройцю на фасаді будинку №10 по вул. Волоській на Подолі.

"Звернення Посольства Республіки Польща в Україні щодо вшанування пам’яті Єжи Гедройця було підтримане одноголосно. Подібного роду одностайність в ухваленні рішень члени комісії проявляють рідко, хіба що при вшануванні героїв сучасної Російсько-української війни.

Однак, бувають винятки і для іноземців, як, до прикладу, сьогоднішнє голосування. Гадаю, річ у тому, що для багатьох українців саме Гедройць є символом взаємоповаги між Польщею та Україною, взірцем дієвої, а не позірної дружби між інтелектуальними елітами обох націй"
, — коментує подію співробітник Українського інституту національної пам’яті, член комісії з питань встановлення пам’ятних знаків Павло Подобєд.

"Інститут національної пам'яті підтримав ініціативу встановлення меморіальної дошки Єжи Гедройцю, людині, яка зробила надзвичайно багато для налагодження українсько-польського діалогу. Ми часто згадуємо конфліктні сторінки нашої історії, протистояння між нашими народами, поминаємо його жертв.

Але не повинні забувати тих, хто робив можливою активну і плідну співпрацю. Вшанування постаті Єжи Гедройця є вкрай важливим і для українців, і для поляків. І є важливим саме сьогодні, в час, коли нашим народам як ніколи важливо бути пліч-о-пліч перед загрозою східного імперіалізму", – говорить голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

Меморіальна дошка Гедройцю з’явиться в історичній частині Києва, на фасаді Центру польських та європейських студій Національного університету "Києво-Могилянська академія" (вул. Волоська, 10).

Є́жи Ге́дройць (пол. Jerzy Giedroyc; 27 липня 1906, Мінськ — 14 вересня 2000, Мезон-Лаффітт) — польський публіцист і громадський діяч, засновник і головний редактор культового часопису Kultura (Париж). Активний прихильник польсько-українського діалогу.

Автор терміну "Розстріляне Відродження", а також знаменитого висловлювання про повоєнні кордони Європи: "Поляки мають остаточно визнати й зрозуміти, що майбутнє України — це Україна зі Львовом, майбутнє Литви — це Литва з Вільнюсом, а майбутнє Білорусі — це Білорусь з Гродно!".

Читате також:

Єжи Гедройць та його "Культура"

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.