15 травня під Києвом ушанують жертв політичних репресій

У неділю, 15 травня 2016 року, об 10.00, на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» (пр-т Броварський у Дніпровському р-ні Києва) відбудуться вшанування до Дня пам’яті жертв політичних репресій.

Участь у пам’ятних заходах візьмуть Президент України, керівництво уряду та парламенту, духовенство й громадськість. Український інститут національної пам’яті представить фотодокументальну виставку "Биківня – територія пам’яті". 

На околиці Києва, у Биківнянському лісі, знайшли свій останній спочинок письменники Михайль Семенко, Майк Йогансен, Вероніка Черняхівська, художники Михайло Бойчук, Микола Касперович, академіки Федір Козубовський, Петро Супруненко, митрополит УАПЦ Василь Липківський та десятки тисяч інших жертв сталінського "Великого терору" 1937-1938 років.

Під час вшанувань заплановані виступи керівництва держави, покладання вінків і квітів до Міжнародного меморіалу жертвам тоталітаризму 1937-1941 років, панахида, громадський мітинг-реквієм.

Програма заходів:

10.00 – офіційна церемонія вшанування пам’яті жертв політичних репресій вищим керівництвом держави;

10.40 – молитва за невинно убієнними, опісля – громадські вшанування.

З 8.00 до 15.00 від станції метро Лісова автобуси підвозитимуть охочих вшанувати пам’ять жертв політичних репресій до заповідника. 

Також з 8.00 до 15.00 автобуси перевозитимуть учасників громадських вшанувань територією заповідника. При вході на територію будуть встановлені рамки-металошукачі. У зв’язку з цим просимо прибути заздалегідь.

Вшанування до Дня пам’яті жертв політичних репресій відбудуться за сприяння Українського інституту національної пам’яті.

У рамках пам’ятних заходів на території заповідника проходитиме фотодокументальна виставка "Биківня – територія пам’яті". Це спільний проект Національного історико-меморіального заповідника "Биківнянські могили" та Українського інституту національної пам’яті.

12 банерів розповідають про розгортання і перебіг "Великого терору" в Україні, "територію смерті" – місця масових розстрілів у Києві, історії жертв та їхніх вбивць, а ще – про нелегкий шлях повернення історичної пам’яті про Биківнянський злочин. Експозиція містить унікальні документи й фото з українських архівів.

Биківнянське поховання жертв сталінських репресій належить до найбільших на території України. Таємна спецділянка НКВС УРСР у Биківні почала офіційний відлік своєї діяльності навесні 1937 року. 20 березня того року Президія Київської міської ради ухвалила рішення про відвід та відмежування земельної ділянки "для спецпотреб" у 19, 20 кварталах Биківнянського лісу.

Упродовж 1937-1941 років вантажівки майже щоночі привозили тіла розстріляних у київських в’язницях НКВС для таємного поховання у Биківнянському лісі. У заздалегідь підготовлені ями скидали навалом тіла жертв, які присипались вапном та засипались ґрунтом. Останній спочинок тут знайшли, за різними оцінками, від 15 до понад 100 тис. осіб, закатованих під час допитів або ж розстріляних переважно в позасудовому порядку органами НКВС у Києві.

Указом Президента України № 431/2007 від 21 травня 2007 року "Про заходи у зв'язку з 70-ми роковинами Великого терору – масових політичних репресій 1937 – 1938 років" в Україні встановлено День пам'яті жертв політичних репресій, який відзначається щороку у третю травня.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.