Спецпроект

Сейм визнав події на Волині "геноцидом, здійсненим ОУН, УПА та іншими..."

Сейм Республіки Польща 442 голосами депутатів при 10, які утримались, і жодному, хто був би проти, ухвалив постанову щодо встановлення "Національного Дня пам'яті жертв геноциду, здійсненого українськими націоналістами відносно громадян Другої Польської Республіки".

Цей день відтепер відзначатиметься щорічно 11 липня.

У постанові сейму вказано, що нині відзначається 73-річчя "піку злочинів", здійсненого щодо цивільного населення Західної України ("східних околиць Другої Польської Республіки").

Відповідальність покладено на членство Організації українських націоналістів, Української повстанської армії (УПА), а також дивізію СС "Галичина" і інші, неназвані "українські формування, які співпрацювали з німцями".

Депутати сейму назвали число жертв - "більше ста тисяч громадян Другої Речі Посполитої, в основному селян" - хоча історики продовжують з'ясовувати масштаби трагедії.

У документі також йдеться про те, що крім поляків були також убиті євреї, вірмени, чехи, представники інших національних меншин і українці, "які стояли на боці жертв".

Резолюція висловлює повагу і вдячність українцям, які ризикуючи власним життям рятували поляків під час тих трагічних подій. Президента Польщі закликано вшанувати цих людей високими державними нагородами.

Польський парламент висловив свою переконаність в тому, що "тільки повна правда історії є найкращим способом примирення і взаємного прощення".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.