Спецпроект

In Memoriam: ОРЕСТ СУБТЕЛЬНИЙ

Орест Субтельний пішов із життя 24 липня 2016 року. Його книжка "Україна: Історія" визнана однією з найвпливовіших книжок, виданих Університетом Торонто за 100 років його існування. Вона стала головним підручником історії для покоління, яке пережило падіння комуністичної системи і розпад СРСР.

Сумну новину повідомило "Громадське радіо".

Про смерть відомого історика повідомив Директор публікацій Канадського Інститут Українських Студій (КІУС) Роман Сенькусь. Пізніше,з посиланням на дружину і сина пана Субтельного, цю сумну звістку підтвердила Тетяна Джулинська із Наукового товариства імені Шевченка (НТШ). 

Панахида за професором Субтельним відбудеться у четвер. Він буде похований у п’ятницю в Торонто, у Канаді. 

Орест Субтельний 

Орест Субтельний народився 7 травня 1941 року у Кракові, Польща.

У 1965 році закінчив Темпльський університет у Філадельфії. Також навчався в Віденському та Гамбурзькому університетах. 

Ступінь доктора філософії отримав у 1973 році у Гарвардському університеті, захистивши дисертацію "Неохочі союзники: Пилип Орлик та його стосунки з Кримським ханством і Османською імперією. 1708–1742". 

Викладацьку кар'єру розпочав на історичному факультеті Гарвардського університету (1973–1975), продовжив у Гамільтонському університеті в Нью-Йорку (1976–1981) та у Йоркському університеті (Канада, з 1982 року професор історії та політології).

У 1975 році за допомогою Української вільної академії наук (УВАН) опублікував працю "Листи Івана Мазепи". 

У видавництві Колумбійського університету у1981 році надрукував монографію "Мазепинці: український сепаратизм XVIII ст.". 

У 1985 році вийшла друком монографія "Проблема панування у Східній Європі: місцева знать та іноземний абсолютизм. 1500–1715".

У 1992 році Ореста Субтельного було обрано закордонним членом НАН України.

Найбільшого визнання Оресту Субтельному принесла праця "Україна: Історія", яка була вперше опублікована у 1988 р. видавництвом Торонтського університету. 

 

Її було визнано однією з найбільш впливових і важливих книжок, що були опубліковані Університетом Торонто за 100 років його існування.

Книжка "Україна: Історія" зіграла роль головного підручника історії для покоління, яке пережило падіння комуністичної системи і розпад СРСР.

У соціальних мережах українці висловлюють жаль з приводу смерті історика та співчуття його рідним і близьким.

Віталій Овчаренко, історик, громадський активіст, Лиман, Луганської області: 

"Історію України" Ореста Субтельного я читав ще в школі самотужки, як додаток для себе, на противагу "офіційним" авторам. … Мільйони українства по всьому світу вчились та читали "Історію...". І я радий що я належу до цих мільйонів. Дякую Вам Орест ‎Субтельний!"

Руслан Сімрук: 

"Книга, яка лежить у мене дома. Історія, яку я після школи вперше прочитав з захопленням".

Андрій Клименко: 

"Я заново вчив історію України по його книзі. Це той випадок, коли людина пішла, а його праця залишилась. А товста книжка - залишилась у моїй ялтинський оселі, в окупації".

Микола Княжицький, депутат парламенту: 

"Перший нерадянський погляд на історію, який побачили українці... Дякуємо!"

Лариса Івшина, головний редактор газети "День": 

"Він зробив велику справу! Але коли ми спілкувалися під час його приіздів до Києва, оцінював свій підручник, як скромну спробу. Був вражений його успіхом в Украіні. І був дуже здивований, коли отримав нашу "Украіна Іncognita". Вічна пам'ять гідній людині і вдячність!"

Марія Бурмака, співачка, громадський діяч: 

"Людина, як поміняла свідомість цілого покоління.. Дуже стриманий і невибагливий в житті. Як і всі видатні.. Вічна пам'ять!"

Петро Порошенко, Президент України: 

"Щирі співчуття рідним та близьким у зв’язку з непоправною втратою – смертю Ореста Субтельного – Людини, яка зробила неоціненний внесок у віднайдення історії Української держави. Великий вчений написав свою працю "Україна: історія" саме тоді, коли вона була найбільш потрібна українському народові.

Світла пам’ять про Ореста Мирославовича назавжди залишиться у наших серцях".

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.