АНОНС: У Києві проведуть панахиду за жертвами Великого терору

5 серпня до роковин Великого терору у Києві відбудеться панахида за його жертвами.

Про це "Історичній правді" повідомили в Українському інституті національної пам'яті.

5 серпня 1937 року за наказом НКВД № 00447 вступила в дію постанова Політбюро ЦК ВКП(б) "Про антирадянські елементи".

Розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху "чистка" суспільства від елементів, які не годилися для будівництва комунізму.

Вона тривала понад 15 місяців і була офіційно припинена за постановою Політбюро ЦК ВКП(б) 15 листопада 1938 року, хоча репресії тривали й далі.

За 15 місяців кампанії за політичними звинуваченнями в Радянському Союзі було заарештовано більше 1,7 млн. осіб.

За даними Міжнародного товариства "Меморіал" (2007 рік), разом із жертвами депортацій і так званими "соціально шкідливими елементами" кількість репресованих перевищує два мільйони.

Усього під час Великого терору до розстрілу з політичних мотивів були приречені 681 692 особи.

Козацькоий хрест "Убієнним синам України" в урочищі Сандармох (Карелія), де розстріляли багатьох представників української інтелігенції. Фото надане Василем Овсієнком. 

П'ятниця, 12.00

Місце: Хрест пам'яті жертв політичних репресій поруч із Жовтневим палацом (вул. Інститутська, 1).

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.