АНОНС: Головред "Історичної правди" презентує книжки про УПА і Канаду у Львові

Головний редактор "Історичної правди" Вахтанг Кіпіані на Львівському форумі видавців представлятиме впорядковані ним видання про українську еміграцію в Канаді та український визвольний рух.

16 вересня в Національному музеї-меморіалі "Тюрма на Лонцького" відбудеться презентація книжки "Зродились ми великої години. ОУН і УПА" (видавництво "Віват"). Це видання - збірка найкращих науково-популярних публікацій "Історичної правди" з історії руху ОУН і УПА.

 

Матеріали підібрані так, що в повній мірі розкривають найвідоміші віхи боротьби, особливості побуту повстанців, життєписи провідників і командирів, реперсивні заходи спецслужб тоталітарних режимів тощо. Разом ці статті формують цілісне уявлення про збройну боротьбу українських націоналістів за самостійну Україну.

Окрім того, того ж дня в Музеї історії релігії, Вахтанг Кіпіані й Марина Гримич представлять наукове видання "Українська Канадіана. Збірник матеріалів з історії українців Канади", том 1-й: "Піонерський період" (видавництво "Дуліби").

 



16 вересня, п'ятниця

17:00 - презентація книжки "Зродились ми великої години"

Місце: Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького", вул. Степана Бандери, 1

18:00 - презентація книжки "Українська Канадіана"

Місце: Музей історії релігії, Наукова бібліотека ЛНУ ім. І. Франка, вул. Музейна, 1

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.