АНОНС: Семен Глузман розповість у Києві про каральну психіатрію

4 жовтня в Києві відбудеться дискусія "Психіатрія в політичних цілях: чи можливо це сьогодні?" за участі Семена Глузмана.

Семен Глузман - відомий правозахисник та лікар-психіатр, колишній дисидент та політв'язень, президент Асоціації психіатрів України, директор Українсько-американського бюро захисту прав людини. 

Семен Глузман намагався вплинути на відому справу генерала Григоренка (який захищав права кримських татар) і в незалежній експертизі довести, що генерал — психічно здорова людина, і що запроторити до психіатричної лакірні буде злочином.

У листопаді 1971 р. він підготував незалежну заочну судово-психіатричну експертизу в цій справі, яка визнала генерала психічно здоровим усупереч офіційній точці зору радянського режиму.

Глузман довів незаконність застосування проти генерала методів репресивної психіатрії, те, що він "психічно хворий". У 1972 році Семен Глузман був засуджений (за згадану незалежну експертизу) на 7 років концтаборів; додатково йому дали 3 роки заслання.

Відбував покарання разом із Василем Стусом, Іваном Світличним, Євгеном Сверстюком, Левком Лук'яненком.

Лише у 1980-х Семен Глузман продовжив діяльність за фахом, видав кілька наукових праць і став всесвітньо відомим у сфері психіатрії. За його життя в 1977 р. його ім’ям названа французька клініка Сен-Дені.

1978 р. був оголошений роком Семена Глузмана від "Amnesty International". У 1998—1999 рр. експерт Організації Об’єднаних Націй з прав людини.

 

На зустрічі буде розглянуто історію використання "каральної психіатрії" і на наступні питання:

• Як зародилась та розвивалась протягом історії "каральна психіатрія"? У яких державах і які режими використовували цю практику і чому? 

• Хто ставав мішенню для влади і якими були ці методи "лікування"? Що відбувалося з людиною у разі використання до неї подібної практики?

• "Каральна психіатрія" і "поліцейська психіатрія". У чому їхня відмінність?

• Як працювала російська і радянська каральна психіатрія і коли досягла свого апогею? Чим був спричинений і яким був розмах каральної психіатрії в 1960-1980 роки в СРСР.?

• Особисті історії та життя ув'язнених-пацієнтів, тих людей, яких так боялась держава і режими. У чому була їхня сила? 

• Використання каральної психіатрії сьогодні. Чи це можливо? Де захист і як уникнути подібного?

• Чи є практика використання "каральної психіатрії" в Україні?

Модератор — Misha Feldman, автор та засновник проекту Вільна Академія Змін.

4 жовтня, вівторок, 19:30

Місце: MediaHub, Київ, вул. Суворова, 4/6 (будівля "Київміськбуду").

Обов'язкова реєстрація на подію за лінком: https://goo.gl/K3zVO7

Квитки можна придбати на місці у день події: 200 грн (веб-сайті за посиланням: 150 грн, два квитки (на місці події): 350 грн, пенсіонери: 50 грн)

Контакти: +38 (097) 494-1859

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.