АНОНС: Семен Глузман розповість у Києві про каральну психіатрію

4 жовтня в Києві відбудеться дискусія "Психіатрія в політичних цілях: чи можливо це сьогодні?" за участі Семена Глузмана.

Семен Глузман - відомий правозахисник та лікар-психіатр, колишній дисидент та політв'язень, президент Асоціації психіатрів України, директор Українсько-американського бюро захисту прав людини. 

Семен Глузман намагався вплинути на відому справу генерала Григоренка (який захищав права кримських татар) і в незалежній експертизі довести, що генерал — психічно здорова людина, і що запроторити до психіатричної лакірні буде злочином.

У листопаді 1971 р. він підготував незалежну заочну судово-психіатричну експертизу в цій справі, яка визнала генерала психічно здоровим усупереч офіційній точці зору радянського режиму.

Глузман довів незаконність застосування проти генерала методів репресивної психіатрії, те, що він "психічно хворий". У 1972 році Семен Глузман був засуджений (за згадану незалежну експертизу) на 7 років концтаборів; додатково йому дали 3 роки заслання.

Відбував покарання разом із Василем Стусом, Іваном Світличним, Євгеном Сверстюком, Левком Лук'яненком.

Лише у 1980-х Семен Глузман продовжив діяльність за фахом, видав кілька наукових праць і став всесвітньо відомим у сфері психіатрії. За його життя в 1977 р. його ім’ям названа французька клініка Сен-Дені.

1978 р. був оголошений роком Семена Глузмана від "Amnesty International". У 1998—1999 рр. експерт Організації Об’єднаних Націй з прав людини.

 

На зустрічі буде розглянуто історію використання "каральної психіатрії" і на наступні питання:

• Як зародилась та розвивалась протягом історії "каральна психіатрія"? У яких державах і які режими використовували цю практику і чому? 

• Хто ставав мішенню для влади і якими були ці методи "лікування"? Що відбувалося з людиною у разі використання до неї подібної практики?

• "Каральна психіатрія" і "поліцейська психіатрія". У чому їхня відмінність?

• Як працювала російська і радянська каральна психіатрія і коли досягла свого апогею? Чим був спричинений і яким був розмах каральної психіатрії в 1960-1980 роки в СРСР.?

• Особисті історії та життя ув'язнених-пацієнтів, тих людей, яких так боялась держава і режими. У чому була їхня сила? 

• Використання каральної психіатрії сьогодні. Чи це можливо? Де захист і як уникнути подібного?

• Чи є практика використання "каральної психіатрії" в Україні?

Модератор — Misha Feldman, автор та засновник проекту Вільна Академія Змін.

4 жовтня, вівторок, 19:30

Місце: MediaHub, Київ, вул. Суворова, 4/6 (будівля "Київміськбуду").

Обов'язкова реєстрація на подію за лінком: https://goo.gl/K3zVO7

Квитки можна придбати на місці у день події: 200 грн (веб-сайті за посиланням: 150 грн, два квитки (на місці події): 350 грн, пенсіонери: 50 грн)

Контакти: +38 (097) 494-1859

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.