АНОНС: У МОЗі покажуть фотографії та прочитають лекцію про УПА до Дня захисника України

Напередодні Дня захисника України в стінах Міністерства охорони здоров’я продемонструють виставку «УПА. Історія нескорених» та прочитають лекцію «УПА. Слід в історії».

Фотодокументальну виставку "УПА. Історія нескорених" було створено й уперше презентовано 2007 року. На свій час вона була першим проектом, який у популярній візуальній формі розповідав про історію боротьби Української повстанської армії за незалежність України в 1940-х – 1950-х роках. Своєї унікальності на ниві популяризації знань про ОУН і УПА виставка не втрачає й донині.  

Виставка складається з 32-х двометрових повноколірних банерів, кожен із яких представляє окремий розділ з історії УПА. Загалом експозиція налічує біля півтисячі оригінальних фото та репродукції десятків архівних документів з історії ОУН, УПА та антиповстанської боротьби тоталітарних режимів.

Протягом 2007 – 2016 років виставка побувала в усіх куточках України.

Її авторами є: Володимир В’ятрович, Роман Грицьків, Ігор Дерев’яний, Руслан Забілий, Петро Содоль. Дизайн виставки виконаний Ольгою Сало.

Крім того, Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович прочитає лекцію "УПА. Слід в історії".

Для участі в лекції прохання зареєструватися за посиланням https://goo.gl/forms/QEmCOYOwNFEa4LCq1

Четвер 13 жовтня

10:00–18:00 – виставка "УПА. Історія нескорених"

14:00 – лекція Володимира В'ятровича "УПА. Слід в історії"

Місце: Міністерство охорони здоров’я, Біла зала (м. Київ, вул. Грушевського, 7)

Вхід до Міністерства – за умови наявності документа, що посвідчує особу.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.